Леся Нікітюк уособлює той рідкісний тип енергії, коли провінційна дівчина з робочої родини перетворює звичайний сміх на явище, а випадкові пригоди — на мільйони переглядів. Народжена 19 жовтня 1987 року в Хмельницькому, вона вже майже два десятиліття тримає увагу української аудиторії: спочатку як учасниця гумористичних дуетів, потім як ведуча легендарного тревел-шоу, а нині — як мама маленького сина й жінка, яка вміє поєднувати публічність із глибокою приватністю. Її шлях — це не стрімкий зліт, а послідовне зростання через жарти, подорожі, випробування та нову главу материнства, яка додала в її образ ще більше тепла.
Перші кроки Лесі Нікітюк починалися далеко від софітів. У Хмельницькому, в родині робітників заводу «Укрелектроапарат» Івана Івановича та Катерини Петрівни, панувала творча атмосфера: тато співав у хорі, мама грала на баяні, а бабуся славилася як тамада. Дівчинка з дитинства займалася плаванням і навіть здобула звання майстра спорту, хоча серйозну спортивну кар’єру травма змусила відкласти. Після школи вона вступила до Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії на спеціальність вихователя дошкільних закладів. За фахом вона так і не працювала — її затягнув вир студентського КВК у команді «Торнадо Люкс».
Саме там народився один із найвірусніших українських скетчів того часу — «Галю, я в маршрутці». Постановка зібрала понад шість мільйонів переглядів на YouTube ще до епохи масових блогерів. Це був не просто жарт про побут — це був дзеркальний портрет українського повсякдення з його абсурдом, теплотою та самоіронією. Леся не грала — вона жила на сцені, і глядачі це відчули миттєво.
У 2009 році разом із подругою Ольгою Панасенко Леся створила дует «Малинки» і дебютувала в гумористичній програмі «Бігуді шоу» на каналі ТЕТ. Дівчата не копіювали столичних коміків — вони приносили на екран живу енергію провінції, де кожна репліка звучала так, ніби її підслухали в маршрутці чи на ринку. Через два роки дует прийшов на «Розсміши коміка». Перша перемога принесла 10 тисяч гривень, друга — головний приз у 50 тисяч, третя — ще 20 тисяч. У російській версії шоу вони забрали 250 тисяч рублів. Гроші були приємним бонусом, але головним став прорив: продюсери побачили в Лесі не просто учасницю, а людину, яка вміє тримати увагу та випромінювати щирість.
2012 рік став переломним. Лесю запросили стати ведучою «Орел і решка» поряд з Андрієм Бєдняковим. Четвертий і п’ятий сезони з нею — це вже не просто тревел-шоу, а культурний феномен. Глядачі відкривали для себе світ разом із нею: від екзотичних пляжів до мегаполісів, від страв, які доводилося куштувати з заплющеними очима, до екстремальних випробувань. Леся стрибала з банджі в Макао з висоти 233 метри, зустрічалася з акулами, пробувала страви, про які в Україні тоді тільки чули, — від собаки й кенгуру до тарганів і настоянок на скорпіонах. За кадром було непросто: хронічне недосипання, зміна часових поясів, постійна напруга. В одному з інтерв’ю вона зізнавалася, що іноді вдавалася до легких транквілізаторів, щоб хоч трохи відпочити. Це не романтизувало професію — це показувало реальну ціну яскравого екрану.
Пізніше Леся поверталася до проєкту: брала участь у ювілейному 10-му сезоні 2015 року, а в 12-му сезоні «Кругосвітка» разом із Регіною Тодоренко провела 24 випуски, перш ніж залишити шоу заради власних ідей. «Орел і решка» не просто зробив її відомою — він сформував образ сучасної української жінки, яка не боїться бути різною: смішною, вразливою, допитливою й водночас сильною. Багато хто з тих, хто тоді вперше побачив світ через її очі, досі згадує сезони з теплотою.
Після «Орел і решка» Леся не зупинилася. У 2013 році на каналі К1 стартувала її авторська програма «Леся-Здєся» — легкий і іронічний погляд на світський Київ. 2016-го з’явився проєкт «Навколо М», де вона шукала найкращих чоловіків з усього світу. 2018 рік приніс участь у «Танцях з зірками» — друге місце з Максимом Єжовим стало приємним сюрпризом для фанатів, які звикли бачити її в ролі ведучої, а не танцівниці. Того ж року вона почала вести «Хто зверху?» разом із Сергієм Притулою та відновлене «Хто проти блондинок?» на Новому каналі. 2019-го вийшла «Le маршрутка» — авторське тревел-шоу про Україну, де Леся показувала не тільки туристичні перлини, а й реальне життя людей у різних регіонах. У 2023 році з’явився інтелектуальний проєкт «єПитання».
Паралельно Леся пробувала себе в акторстві. Вона озвучила Еріку в українській версії «Монстрів на канікулах 3», а 2025 року зіграла роль Яни у комедії «Песики». Під час зйомок цього фільму й сталося те, що змінило її життя назавжди.
Особисте життя Лесі Нікітюк завжди залишалося за лаштунками. У грудні 2017 року вона повідомила про заручини, але 2019-го весілля скасували. Вона рідко коментувала романи, зберігаючи гідність і спокій. Усе змінилося восени 2024 року, коли стало відомо про стосунки з українським військовослужбовцем, морським піхотинцем Дмитром Бабчуком. На дев’ять років молодший за неї, кандидат у майстри спорту з боксу, він запропонував руку й серце взимку 2025 року в Карпатах. Фото з обручкою облетіло мережу, а Леся написала тоді: «Тут і не відмовиш».
Вагітність прийшла саме тоді, коли вона була до неї готова. Чотири позитивні тести під час зйомок «Песиків» Леся сприйняла спокійно, без токсикозу й гормональних гойдалок. 15 червня 2025 року в пари народився син, якого назвали Оскаром. Хрещення відбулося восени того ж року. Материнство стало для Лесі новою, найяскравішою главою. Вона зізнавалася, що тепер повертатися додому після роботи стало радісно по-іншому. Весілля з Дмитром поки відкладають через його службу, але пара готується до нього й ділиться моментами щастя обережно й з теплотою.
Цікаві факти про Лесю Нікітюк
- Зріст Лесі — близько 182–186 см (за різними джерелами), і в дитинстві вона мріяла про баскетбол, але обрала плавання, де стала майстром спорту.
- Скетч «Галю, я в маршрутці» досі вважають одним із перших українських вірусних відео, яке набрало мільйони переглядів задовго до TikTok.
- Під час зйомок «Орел і решка» Леся куштувала екзотичні страви — від м’яса кенгуру й крокодила до тарганів і настоянок на ведмежих лапах; один зі стрибків з банджі в Макао вона називала найкращим способом схуднути на три кілограми за раз.
- У 2022 році, у перші дні повномасштабного вторгнення, Леся облаштувала центр для переселенців у Хмельницькому й випустила пародійні патріотичні пісні, зокрема «Сіла птаха» та «Пісня про крейсер „Москва“», які зібрали мільйони переглядів.
- Вона вивчила базовий китайський під час численних поїздок до Китаю ще до війни — подорожі для неї завжди були не тільки роботою, а й способом пізнавати світ.
- У 37 років Леся вперше стала мамою — син Оскар народився 15 червня 2025 року, і вона описує цей період як найспокійніший і найщасливіший у житті.
- Леся ніколи не соромилася самоіронії: в одному з ранніх інтерв’ю жартувала, що народжена «діставати людям матраси з верхніх полиць» через свій зріст.
Сьогодні, у 2026 році, Леся Нікітюк — це вже не просто ведуча. Це жінка, яка пройшла шлях від студентських скетчів до статусу однієї з найвпізнаваніших зірок українського телебачення, пережила стрес зоряних проєктів, підтримала країну в найважчі часи й відкрила для себе найголовнішу роль — роль мами. Її сміх досі звучить так само щиро, а очі — так само допитливо. Вона не намагається здаватися ідеальною. Вона просто залишається собою — високою, смішною, іноді втомленою, але завжди живою.
Її історія продовжує писатися щодня: ранкові обійми з маленьким Оскаром, підготовка до весілля, нові ідеї для проєктів і та сама невгамовна енергія, яка колись підірвала YouTube одним скетчем про маршрутку. Для тих, хто зростав разом із її шоу, Леся Нікітюк — це частина колективної пам’яті. Для нових поколінь — приклад того, що справжній успіх приходить не з пафосом, а з умінням залишатися чесним перед собою й аудиторією. І саме це робить її історію такою близькою й натхненною.
About the Author
