Міністр фінансів Сергій Марченко попередив, що Україна стикається з найскладнішою бюджетною ситуацією від початку повномасштабного вторгнення 2022 року. Країна готується до дуже важкої зими на тлі зростання видатків на оборону.
Посадовець заявив джерелу, що можливі проблеми з ліквідністю державного бюджету. Через це частину невійськових виплат можуть відтермінувати. За його оцінкою, необхідно покрити дефіцит фінансування у розмірі 32,6 млрд доларів. Представники МВФ, які цього тижня відвідали Київ, називають подібні цифри.
Марченко працює над новим бюджетом. Він виходить із припущення, що війна триватиме і в 2027 році. Інтенсивність російських атак різко зросла в серпні. Це змінило ситуацію порівняно з попереднім місяцем.
«Ми вже бачимо певні проблеми з ліквідністю і передбачаємо певний дефіцит коштів у нашому бюджеті. Це означає, що через нестачу ліквідності нам, можливо, доведеться відкласти деякі платежі, не пов’язані з війною. Наслідки будуть», — сказав він.
На запитання, чи вплине це на зовнішніх кредиторів, міністр відповів заперечно. Наслідки можуть відчутися на місцевому рівні. Йдеться про будівництво укриттів та інфраструктури. Ці витрати залишаються важливими перед зимою російських атак.
«Ми не мали такої ситуації з 2022 року; тоді ми справді дуже потерпали від нестачі ліквідності. Зараз ми знову небезпечно наближаємося до того самого сценарію, який був у 2022 році».
«Війна дуже швидко загострилася. Ми самі це усвідомлюємо. Порівняно з минулим місяцем це зовсім інша реальність, з огляду на нещодавні атаки на нашу логістику. Ми очікуємо дуже важкої зими. Ескалація означає, що нам потрібно знайти ресурси, щоб її пережити».
Заклик використати заморожені активи рф
Марченко закликав європейських міністрів мислити нестандартно. Він запропонував розглянути новий український план щодо приблизно 300 млрд доларів заморожених російських активів.
Минулого грудня цей план відхилили міністри ЄС. Вони не змогли подолати розбіжності між державами-членами. Натомість ухвалили спільне фінансування кредиту на 90 млрд євро.
Минулого тижня група країн ЄС на чолі зі Швецією відновила пропозицію. Аргумент полягає в тому, що витрати на воєнні зусилля мають справедливо розподілятися між європейськими платниками податків. Відтоді як президент Дональд Трамп обійняв посаду, ЄС значною мірою залишився сам на сам із фінансуванням цієї підтримки.
Марченко привітав цей крок. Він сподівається на приєднання більшої кількості країн до запланованої у вересні зустрічі міністрів фінансів країн єврозони.
Новий український план передбачає передачу відповідальності за активи, що зберігаються в Бельгії. Він містить нові елементи. Вони покликані зменшити юридичні ризики для уряду Бельгії та Euroclear.
«Ми хочемо це обговорити; план створює нові умови, за яких Бельгія не нестиме відповідальності за судові спори з росією, а це буде спільна відповідальність усіх 27 країн».
Україну та союзників, зокрема Польщу, Швецію, Нідерланди та Іспанію, чекають труднощі. Минулого грудня ЄС відклав переговори. Серед причин були занепокоєння Європейського центрального банку та опір Італії й Франції. Називалися побоювання щодо заходів у відповідь з боку росії, репутаційних збитків для єврозони та тривалих судових спорів.
About the Author
