Назар Задніпровський — народний артист України, актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, зірка «Слуги народу», «Скаженого весілля» та «Будиночка на щастя». Його голос звучить у дубляжі «Корпорації монстрів» і «Вартових галактики». Але за яскравими ролями ховається інша, не менш драматична історія — історія його сім’ї. Четверте покоління акторської династії Ткаченків-Задніпровських, де сцена і дім давно переплелися в одну велику п’єсу з випробуваннями, ніжністю та незламністю.
Сім’я для Назара ніколи не була просто тилом. Вона — режисер його виборів, особливо в останні роки, коли мати Зоя Сівач бореться з розсіяним склерозом, а сам актор уже три роки ночує в її квартирі, щоб у будь-який момент дати укол чи ліки. Дружина Ірина та діти — 17-річний Михайло й 10-річна Юлія — залишаються поруч, хоч і на відстані. Ця історія про те, як кохання, обов’язок і театральна кров допомагають вистояти.
Коріння династії: від козацького роду та війни до франківської сцени
Акторська династія Задніпровських бере початок у Кам’янці на Черкащині. Дідусь Назара, Михайло Олександрович Задніпровський (справжнє прізвище Буряченко), походив із козацького, гайдамацького роду. Предки жертвували кошти на церкви, зокрема на Мотронинський монастир. Михайло пройшов війну від Сталінграда до Праги, брав участь у боях за Будапешт і Бухарест. Після поранення виступав у госпіталях і концертних бригадах — там і з’явився сценічний псевдонім. Його фантастичний голос Іван Козловський назвав «органом». Після демобілізації 1946 року Михайло вступив до Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, а з 1950-го — актор театру імені Івана Франка. 1969 року став народним артистом України, 1971-го — лауреатом Шевченківської премії за виставу «Пам’ять серця».
Бабуся Юлія Семенівна Ткаченко — теж народна артистка, лауреатка Шевченківської премії, викладачка інституту. Вона пережила чоловіка на 28 років і померла 2008-го. Її батько Семен Ткаченко був режисером і одним із засновників театру Франка, мати Катерина Рой — актрисою.
Син Михайла та Юлії — Лесь Задніпровський, народився 1953 року. Він ріс за лаштунками театру, вбирав інтонації, пародії, уроки історії від Івана Гончара. Закінчив той самий інститут, працював у театрі імені Лесі Українки, а з 1980-го — у Франка. Був депутатом Київради, патріотом, який і сьогодні закликає любити мову, культуру й театр.
Назар — син Леся Задніпровського та актриси Зої Сівач (відома роллю Дарини у фільмі «Ой не ходи, Грицю…»). Він народився 9 листопада 1975 року в Києві, того самого року, коли батько вступив до інституту. Четверте покоління, яке продовжує традицію: грати щиро, смішити людей і зберігати українську ідентичність.
Дитинство Назара та вибір шляху
Маленький Назар мріяв бути міліціонером або космонавтом, але театр був скрізь. Батьки грали на сцені, вдома лунали репетиції, розмови про ролі. Він грав шкільні інсценівки, любив літературу й історію. Вступив до інституту імені Карпенка-Карого на курс Леоніда Олійника та Бориса Ставицького. Педагог Ставицький, школа Курбаса, готував до важкого акторського життя. З 1996 року Назар — у театрі Франка, спочатку в масовці, потім у характерних ролях. 2007-го — заслужений артист, 2017-го — народний.
Театр для нього — не просто робота. Це спосіб сміятися над життям і збільшувати його тривалість, як він сам каже.
Історія кохання Назара та Ірини: «жіноча хитрість» і бульйончик у лікарні
Назар і Ірина Задніпровська познайомилися, коли їй було 15–16 років, а йому — близько 23–24. Різниця у віці майже вісім років змушувала актора сумніватися. Вони кидали один одному погляди, але серйозніше все почалося, коли Ірина вступила до театрального університету біля будинку Назара. Вона навчалася на актрису, грала в масовці у Франка, де працював Назар. Мама Ірини тоді продавала квитки в театрі — «усі зірки склалися».
Ірина проявила справжню жіночу мудрість і наполегливість. Навмисно запізнювалася на пари, щоб «випадково» перетнутися з Назаром біля ескалатора в метро чи біля театру. Назар зізнавався: чоловікам здається, що вони обирають, але насправді це не так. «А далі вже пішла жіноча хитрість та мудрість. Вона навмисне організовувала наші зустрічі».
Переломним моментом стала хвороба Назара. Близько 30 років у нього виявили цукровий діабет, стан був критичним. Ірина єдина прийшла до лікарні, принесла бульйончик і гречку з котлеткою. «Реально кохаю свою дружину. Одружувався не з грошима, а з людиною, яка… Я тоді зрозумів, що це моє». Назар «всіх послав» і освідчився. Вони одружилися, і за рік народився син Михайло.
Народження дітей, депресія та сила сім’ї
Новину про появу первістка Назар дізнався прямо на сцені під час вистави «Кайдашева сім’я». Він дочекався фіналу, а потім закричав ім’я дружини глядачам. Щастя було величезним.
Незабаром після народження сина померла бабуся Юлія Ткаченко. Назар впав у глибоку депресію. «Якби не ти і малий, якому на той момент було півтора місяця, я б спився», — зізнавався він Ірині. Дружина і маленька дитина в колясці стали тим, заради чого варто було жити. Актор брав сина і йшов гуляти в парк — це рятувало.
Через кілька років народилася донька Юлія. Сім’я росла, але кар’єра Назара набирала обертів: «Велика різниця», зйомки, гастролі. Батьківство стало «болючою темою» — він рідко бачив дітей. Коли син пішов у садочок, Назар був на зйомках. Повернувся — і вже школа. «А зараз — бац, і йому вже 15–17 років. Він вищий за мене і з 46-м розміром ноги».
Діти Назара Задніпровського: Михайло обирає свій шлях у театрі, Юлія мріє про сцену чи музику
Станом на кінець 2025 року син Михайло навчався у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого на спеціальності «менеджмент театральної справи». Це підготовка майбутніх директорів і адміністраторів театрів. Назар мріяв, щоб син продовжив акторську династію, але Михайло цілеспрямовано обрав інший напрямок. Батько жартує, що син стане його продюсером чи режисером, і не втрачає надії, що згодом той зацікавиться акторською освітою.
Донька Юлія любить грати на фортепіано, малювати, проявляє творчі здібності. Назар намагається надолужити втрачений час: «Зараз, звісно, намагаюся з донечкою все надолужити». Дівчинка іноді підходить і каже: «Тату, я скучала». Батько сподівається, що вона обере театральний або музичний виш.
Три роки окремо: турбота про матір Зою Сівач і випробування шлюбу
З 2022–2023 років Назар живе з матір’ю Зоєю Сівач, яка страждає на розсіяний склероз. Стан важкий, жінка майже прикута до ліжка, потребує постійного догляду — уколів, ліків уночі. Актор відмовився від закордонних гастролей, щоб бути поруч. «Я маю ночувати з мамою. Я маю в будь-який момент укол зробити… Я не знаю, скільки мамі залишилося. Я хочу бути поруч, коли це станеться. Це мій вибір».
Ірина спочатку не погоджувалася з таким рішенням. За три роки Назар ночував удома лічені рази. Дружина зізнавалася: «Не кожен витримає, це важко. Просто воно накопичується». Вона не працює, веде господарство, іноді допомагає з доглядом за свекрухою. Війна додає напруги — всі на нервах, мати іноді не впізнає сина.
Попри чутки про кризу в шлюбі, які з’являлися в медіа 2025 року, Назар і Ірина продовжують розмовляти. Актор наголошує, що це свідомий вибір, а Ірина демонструє оптимізм і стійкість, які, за словами Назара, рятують сім’ю. Вони не ідеальні, але тримаються.
Цікаві факти про сім’ю та династію Задніпровських
Новина про народження сина Михайла Назар почув прямо на сцені під час вистави «Кайдашева сім’я» — іронія долі, яку актор досі згадує з усмішкою.
Дідусь Михайло Задніпровський мав настільки сильний голос, що Іван Козловський порівнював його з органом. Ця вокальна спадщина частково передалася Назару через любов до живої, емоційної гри.
Бабуся Юлія Ткаченко пережила чоловіка на 28 років і померла 2008-го, саме коли в родині з’явився правнук Михайло. Її смерть стала одним із найважчих випробувань для Назара.
Син Михайло обрав театральний виш, але не акторську спеціальність, а менеджмент. Назар жартує, що син стане його продюсером, і сподівається на «переродження» інтересу до сцени з часом.
Ірина Задніпровська проявила «жіночу хитрість», влаштовуючи «випадкові» зустрічі біля ескалатора метро та в театрі, де грала в масовці. Її мама продавала квитки у Франку — ще одна «зірка», що зійшлася.
| Покоління | Представник | Ключовий внесок / особливість |
|---|---|---|
| Дідусь / Бабуся | Михайло Задніпровський та Юлія Ткаченко | Засновники династії у театрі Франка, народні артисти, Шевченківські лауреати, патріоти й педагоги |
| Батьки | Лесь Задніпровський та Зоя Сівач | Актори Франка та ТЮГу, патріотизм, депутатство Леся, роль Дарини Зої у відомому фільмі |
| Назар та Ірина | Назар Задніпровський та Ірина Задніпровська | Народний артист, зірка кіно й дубляжу; підтримка крізь хворобу, депресію та трирічну розлуку |
| Діти | Михайло та Юлія Задніпровські | Михайло — студент-менеджер театральної справи; Юлія — творча, мріє про сцену чи музику |
Як сім’я Назара Задніпровського тримає баланс у реальному житті
Акторська професія вимагає віддачі 24/7. Назар пропустив багато моментів дорослішання сина, але тепер пишається його самостійністю й цілеспрямованістю. З донькою намагається проводити більше часу — грає, слухає, підтримує творчість. Ірина взяла на себе роль «якоря» вдома: фінанси, господарство, емоційна підтримка. Навіть у найважчі періоди вона демонструє стійкість, яку Назар називає рятівною для всієї сім’ї.
Війна додала ще один шар випробувань. Назар залишився в Києві, підтримує ЗСУ, відмовився від вигідних пропозицій за кордоном. Турбота про матір стала пріоритетом номер один. Це не ідеальна картинка з Instagram, а реальне життя, де кохання проявляється не в словах, а в бульйончику, уколі о третій ночі, у прийнятті чужого вибору.
Династія Задніпровських — це не тільки таланти на сцені. Це вміння зберігати гідність, гумор і любов, коли життя ставить найжорсткіші сценарії. Назар, Ірина, Михайло й Юлія продовжують п’єсу, де головне — не аплодисменти, а те, щоб після фіналу залишалася надія й бажання грати далі. Сім’я залишається тією силою, яка дає актору енергію повертатися на сцену і бути собою за лаштунками.
About the Author
