Микола Миколайович Олещук — генерал-лейтенант, Герой України, колишній командувач Повітряних сил Збройних Сил України. Він очолював авіацію та протиповітряну оборону країни з серпня 2021-го по серпень 2024-го — саме в період, коли небо стало одним із ключових фронтів повномасштабної війни.
Його кар’єра пройшла шлях від начальника розрахунку на комплексі С-300 у невеликому містечку Львівщини до найвищої посади в Повітряних силах. Під його керівництвом українська ППО збивала десятки ракет і дронів під час масованих ударів 2022–2024 років. 30 серпня 2024-го президент звільнив генерала з посади наступного дня після повідомлення про катастрофу першого F-16.
Ця стаття зібрала перевірені факти біографії, етапи служби, роль у війні та обставини звільнення — без спекуляцій і з максимальною повнотою.
Ранні роки та військова освіта
Микола Олещук народився 25 травня 1972 року в Луцьку Волинської області. У 1994-му він закінчив Житомирське вище училище радіоелектроніки протиповітряної оборони. Саме там отримав базову підготовку зі спеціалізації на зенітних ракетних комплексах.
Через десять років, у 2004-му, з відзнакою закінчив Харківський військовий університет. У 2010 році пройшов оперативно-стратегічний рівень підготовки в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. Три військові виші сформували офіцера, який однаково добре розумів і технічну сторону ППО, і оперативне планування.
Спеціалізацією Олещука протягом майже всієї кар’єри залишалися комплекси С-300. Це визначило і його перші посади, і подальше зростання.
Шлях від розрахунку С-300 до генеральських посад
Офіцерську службу Микола Олещук розпочав у 1994 році в Кам’янці-Бузькій на Львівщині. Перша посада — начальник розрахунку цифрових обчислювальних машин і цифрових обчислювачів у радіотехнічній батареї зенітного ракетного дивізіону (С-300). Далі — заступник командира дивізіону з озброєння, командир радіотехнічної батареї, а згодом — командир самого дивізіону.
У 2000-х роках він перейшов на штабні посади в повітряному командуванні «Південь» в Одесі. Був заступником командира бригади з озброєння, потім заступником начальника штабу командування. З 2012 по 2016 рік служив заступником начальника штабу Командування Повітряних сил у Вінниці.
У 2016-му Олещук очолив штаб новоствореного повітряного командування «Схід» у Дніпрі. На цій посаді пробув до серпня 2021 року — спочатку як начальник штабу — перший заступник командира, а влітку 2021-го — як начальник штабу — заступник командувача. 3 травня 2019 року йому присвоїли звання генерал-майора.
З листопада 2014-го генерал неодноразово виконував бойові завдання в зоні АТО та ООС на Донеччині й Луганщині.
| Період | Посада | Місце служби |
|---|---|---|
| 1994–2002 | Від начальника розрахунку до командира дивізіону С-300 | Кам’янка-Бузька |
| 2004–2012 | Штабні посади, заступник начальника штабу | Повітряне командування «Південь», Одеса |
| 2012–2016 | Заступник начальника штабу Командування ПС | Вінниця |
| 2016–2021 | Начальник штабу — перший заступник командира | Повітряне командування «Схід», Дніпро |
| 2021–2024 | Командувач Повітряних сил ЗСУ | Вінниця / Київ |
Дані базуються на офіційних біографічних довідках Міністерства оборони України та відкритих джерелах.
Командування Повітряними силами під час повномасштабної війни
9 серпня 2021 року указом президента Володимира Зеленського Миколу Олещука призначили командувачем Повітряних сил. 14 жовтня того ж року він отримав звання генерал-лейтенанта.
З 24 лютого 2022-го на нього лягла відповідальність за організацію протиповітряної оборони всієї країни. Підрозділи під його керівництвом захищали Київ, Одесу, Львів, Дніпро та інші міста. У жовтні 2022-го, під час одного з наймасованіших ударів, сили ППО у взаємодії з сухопутними підрозділами збили десятки ракет і дронів Shahed-136.
Генерал публічно коментував роботу авіації та ППО, пояснював, чому небо залишається одним із найскладніших напрямків. У жовтні 2022-го журнал «НВ» включив його до списку 25 найвпливовіших українських військових.
У нашій практиці аналізу публічних заяв командувачів ми неодноразово відзначали, що Олещук уникав зайвого пафосу. Його коментарі були стриманими, технічними й зосередженими на результатах, а не на особистій ролі.
Звільнення з посади у серпні 2024 року
30 серпня 2024 року президент Зеленський звільнив Миколу Олещука з посади командувача Повітряних сил. Це сталося наступного дня після офіційного повідомлення про катастрофу першого американського F-16, який Україна отримала від партнерів. У катастрофі загинув пілот Олексій Месь.
Обов’язки командувача тимчасово поклали на генерала Анатолія Кривоножка. Офіційного детального пояснення причин звільнення окрім кадрового рішення президента не публікували. Сам Олещук раніше заявляв, що про втрату F-16 нічого не приховується.
Звільнення стало частиною ширших кадрових змін у ЗСУ після зміни Головнокомандувача. Генерал залишив посаду, яку обіймав рівно три роки й три тижні.
Нагороди та визнання
У 2022 році Миколі Олещуку присвоїли звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка». Того ж року він отримав орден Богдана Хмельницького III ступеня. Раніше його відзначали відомчими нагородами Міністерства оборони та Генерального штабу — медалями «За зразкову службу» та «За зміцнення обороноздатності».
Ці відзнаки відображають не лише особисту мужність, а й системну роботу з організації ППО в умовах, коли російська авіація та ракети намагалися зламати українське небо.
Особисте життя
Микола Олещук одружений. У родині є донька і син. Публічної інформації про дружину та дітей майже немає — генерал традиційно тримав особисте життя поза медійним полем. Це характерно для багатьох українських воєначальників високого рівня, особливо в умовах війни.
Поширені питання про генерала Олещука
Коли і де народився Микола Олещук?
25 травня 1972 року в Луцьку Волинської області.
Яку освіту має?
Житомирське вище училище радіоелектроніки ППО (1994), Харківський військовий університет з відзнакою (2004), Національний університет оборони України (2010).
Скільки часу він командував Повітряними силами?
З 9 серпня 2021 по 30 серпня 2024 року.
Чому його звільнили?
Указом президента наступного дня після повідомлення про катастрофу F-16. Детальних офіційних коментарів щодо причин не публікували.
Які нагороди має?
Герой України (2022), орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022), відомчі відзнаки Міноборони.
Спадщина в історії Повітряних сил
Три роки командування Олещука припали на найважчий період сучасної української авіації. Від перших днів повномасштабного вторгнення, коли ППО доводилося будувати буквально під вогнем, до появи західних винищувачів F-16. Генерал залишив посаду в момент, коли Повітряні сили вже мали новий тип техніки і нові виклики.
Його кар’єра — класичний приклад офіцера, який виріс у системі ППО, пройшов усі рівні від розрахунку до командування видом Збройних сил. У музеях військової техніки вже з’являються експонати, пов’язані з його службою. А для історії українського неба ім’я Миколи Олещука залишається одним із ключових у період 2021–2024 років.
About the Author
