18 листопада в китайському Шеньчжені стартував 33-й саміт лідерів Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Захід об’єднав керівників 21 економіки регіону. Головною подією стане тристороння зустріч президента США Дональда Трампа, голови КНР Сі Цзіньпіна та російського лідера володимира путіна, запланована на 19 листопада.
Очільники трьох ядерних держав уперше проведуть переговори в такому форматі. Очікується обговорення стратегічної стабільності, контролю над ядерними озброєннями та міжнародних конфліктів. Водночас відкритим залишається питання, чи стане російська війна проти України окремою темою і чи можливі будь-які домовленості без участі Києва.
Перший день саміту та позиції сторін
Китайський лідер Сі Цзіньпін відкрив діловий форум закликом підтримувати вільну торгівлю та протидіяти протекціонізму. Він заявив про намір Китаю відкривати внутрішній ринок, знижувати бар’єри та розвивати технології, зокрема штучний інтелект і цифрову економіку. Заяви прозвучали на тлі торговельних суперечностей зі США, включно з обмеженнями на постачання передових мікросхем.
Того ж дня виступив володимир путін. Він розкритикував західні санкції через війну проти України та заявив, що обмеження не досягли цілей. Лідер також висловив зацікавленість у розширенні економічних зв’язків з азійськими державами. Дональд Трамп прибув до Шеньчженя 18 листопада. В аеропорту його особисто зустрів Сі Цзіньпін. Згодом Трамп, Сі та путін спільно сфотографувалися під час офіційного прийому. Сі та путін провели окремі перемовини. За словами прессекретаря кремля дмитра пєскова, вони обговорювали завершення російської війни проти України.
Міністерство закордонних справ Китаю 16 листопада підтвердило тристоронній саміт 19 листопада. Ідею формату просувала москва. За інформацією джерела, російська сторона бачить у зустрічі можливість обговорити міжнародну безпеку, зокрема війну. Дмитро пєсков уточнив, що на переговори відведуть приблизно годину. Очікується також контакт Трампа та путіна після пленарного засідання, проте повноформатних двосторонніх переговорів не передбачено. Помічник путіна юрій ушаков зазначив, що зустріч відбудеться за участю представників делегацій. Серед тем називають скорочення ядерних озброєнь, стратегічну стабільність, відносини великих держав та економічні суперечності. Повний порядок денний публічно не представили.
Питання війни проти України викликає суперечливі сигнали. Спочатку представники адміністрації Трампа заявляли, що центральною темою стане контроль над ядерними озброєннями, а українське питання не входитиме до основного порядку денного. Згодом сам Трамп повідомив про намір обговорити з Сі та путіним не лише ядерні озброєння, а й можливості завершення російсько-української війни. Пекін утримується від конкретики. На брифінгу речник МЗС Китаю Го Цзякунь заявив, що президенти проведуть поглиблений обмін думками щодо важливих питань глобального миру, але не підтвердив і не спростував включення українського питання. Російська сторона раніше відкрито говорила про зацікавленість. 12 листопада юрій ушаков заявив, що москва розраховує продовжити обговорення питань завершення війни. Конкретних домовленостей про припинення бойових дій чи мирний план не оголошували.
Україна відреагувала 18 листопада. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час пресконференції з португальським колегою Паулу Ранжелом заявив, що Вашингтон і Пекін мають вплив на Москву для сприяння завершенню війни. «Ми сподіваємося і розраховуємо, що саме така тональність буде взята в цій розмові: тиск на росію, щоб завершити війну», — сказав він. Сибіга наголосив, що жодні рішення щодо України не можуть ухвалюватися без її участі. Він також застеріг від ситуації, за якої зустріч може створити у путіна уявлення про можливість розподілу сфер впливу.
Попри спільний формат, пріоритети різняться. Для США ключовим залишається стратегічна стабільність, ядерні озброєння, торговельні суперечності з Китаєм та міжнародні конфлікти. Для Китаю саміт — можливість посилити дипломатичну роль, стабілізувати відносини зі США та зберегти торговельні зв’язки. Для росії зустріч дає прямі контакти з лідерами США та Китаю, можливість просувати підходи до завершення війни та питання санкцій. Навіть без домовленостей участь путіна має символічне значення. Розбіжності зберігаються щодо ядерного стримування, торговельних обмежень та міжнародного порядку.
Для України розвиток подій залежить від того, наскільки детально обговорять війну. Якщо тема не стане центральною, увагу зосередять на стратегічній стабільності. Якщо порушать без конкретних домовленостей, можливі заяви про дипломатичне врегулювання. Якщо оголосять про подальші переговори, ключовим стане питання участі Києва. Важливими залишаються позиції США щодо санкцій і військової підтримки, а також Китаю, який підтримує економічні зв’язки з москвою і заявляє про необхідність дипломатичного завершення. Головним показником стануть конкретні заяви та подальші дії. За підсумками саміту очікують спільної декларації про вільну торгівлю, інвестиції, цифрову економіку, штучний інтелект та стійкість ланцюгів постачання.