В Україні справді є вулкан — і він діючий. Не величезний вогняний гігант із потоками лави, а невеликий, але живий грязьовий вулкан біля села Старуня на Івано-Франківщині. Цей об’єкт уже десятиліттями дивує геологів, туристів і місцевих жителів. Він «дихає» гряззю, газом і нафтовими бульбашками, реагує на землетруси за тисячі кілометрів і зберігає в собі сліди мамонтів. Поряд із ним існують десятки інших грязьових вулканів і кілька згаслих велетнів, які розповідають історію землі, що налічує мільйони й навіть мільярди років.
Більшість людей звикли думати, що вулкани — це доля Ісландії, Італії чи Камчатки. Проте українська земля теж має свою вулканічну сторінку. Головний герой цієї історії — Старунський грязьовий вулкан, офіційно визнаний геологічною пам’яткою природи загальнодержавного значення. Його поява, поведінка і наукова цінність роблять його унікальним не лише для України, а й для всієї Європи.
Старуня: як з’явився єдиний діючий вулкан України
Село Старуня розташоване в Богородчанському (нині Івано-Франківському) районі Івано-Франківської області, приблизно за 25 кілометрів від обласного центру. Саме тут у 1977 році після потужного землетрусу в румунських горах Вранча на поверхню вирвалися газ, глина й нафта. На місці старих озокеритних і нафтових розробок XIX–XX століть утворився пологий глинистий конус діаметром близько 20–50 метрів і висотою до півтора метра. У центрі — невелике жерло діаметром близько 30 сантиметрів, з якого час від часу виходять бульбашки газу, розсіл і густа грязь.
Спочатку виверження були досить активними — стовпи грязі підіймалися на висоту до трьох метрів. Згодом активність зменшилася, але вулкан не згас. Він продовжує «дихати»: іноді тихо булькає, іноді шипить, а іноді реагує на далекі підземні поштовхи. Геологи називають його підземним барометром, бо зміни в його поведінці часто збігаються із землетрусами в Румунії, Італії, на Кавказі чи навіть у Середній Азії — на відстані трьох-шести тисяч кілометрів.
Статус геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення Старуня отримала ще 1984 року. Охоронна територія становить 60 гектарів і включає не лише сам вулкан, а й зони виходу газів, тектонічних зрушень і старих гірничих виробок. Місцеві жителі й науковці давно помітили лікувальні властивості місцевих грязей і мінералізованих вод. Існують ідеї перетворити частину території на зону соляних і грязьових ванн, а також створити тут національний парк.
Чому Старуня вважається унікальною
Грязьові вулкани — це особливий тип геологічних утворень. Вони виникають там, де під тиском газів і підземних вод на поверхню вичавлюється глина, змішана з водою, нафтою чи розсолом. На відміну від класичних магматичних вулканів, тут немає розплавленої лави. Проте сила, яка піднімає ці речовини, теж походить із глибин земної кори.
Старунський вулкан — один із найменших у Європі. Його жерло ледь сягає 30 сантиметрів, а конус — дуже пологий. Водночас він залишається активним і чутливим. Науковці використовують його як природну лабораторію для вивчення тектонічних процесів, нафтогазоносності та навіть прогнозування землетрусів. Виходи озокериту, гарячі грязі й високомінералізовані води додають об’єкту лікувальної цінності.
Поруч із вулканом у 1907 році в озокеритній шахті на глибині понад 12 метрів знайшли унікальні рештки. Мамонт, волохатий носоріг, гігантський олень і інші тварини пролежали в нафтових і соляних відкладах десятки тисяч років. Радіовуглецеве датування показало, що носоріг загинув приблизно 23 тисячі років тому. Безкисневе середовище і консервуючі властивості озокериту зберегли їх майже ідеально. Це зробило Старуню справжнім природним музеєм під відкритим небом.
Інші вулкани України: Керченський півострів і згаслі гіганти
Старуня — не єдина вулканічна історія України. На Керченському півострові в Криму налічується понад півсотні грязьових вулканів. Найвідоміші — Булганацька група з сопками Обручева, Вернадського, Абіха та іншими. Деякі з них високі й конусоподібні, інші майже плоскі. Вони також викидають грязь і газ і здавна привертають увагу геологів. У акваторії Азовського моря теж зафіксовані підводні грязьові вулкани.
Окрему групу складають згаслі магматичні вулкани. Найяскравіший приклад — гірський масив Карадаг на південно-східному узбережжі Криму біля Коктебеля. Це залишки вулкана юрського періоду віком близько 150–160 мільйонів років. Його скелі, химерні форми й мінеральне багатство зробили Карадазький природний заповідник одним із найкрасивіших куточків Чорноморського узбережжя. Гора Пиляки неподалік також має вулканічне походження.
У Карпатах існує Вулканічний хребет — ланцюг згаслих вулканів, які колись формували ландшафт Закарпаття. А на Дніпропетровщині біля села Аполлонівка дослідники виявили палеовулкан віком понад три мільярди років. Це один із найдавніших вулканічних слідів на території сучасної України. Такі об’єкти допомагають зрозуміти, як формувалася земна кора в найдавніші геологічні епохи.
Для зручності порівняння основних вулканічних об’єктів України можна звернутися до такої структури:
| Назва | Тип | Розташування | Статус активності |
|---|---|---|---|
| Старуня | Грязьовий | Івано-Франківська область | Діючий |
| Булганацькі сопки | Грязьові | Керченський півострів | Діючі |
| Карадаг | Магматичний | Крим, біля Коктебеля | Згаслий (юрський період) |
| Аполлонівський | Палеовулкан | Дніпропетровська область | Згаслий (понад 3 млрд років) |
Дані зібрані на основі матеріалів геологічних довідників і відкритих наукових описів (зокрема з uk.wikipedia.org та регіональних досліджень).
Цікаві факти про вулкани України
Геологічна спадщина країни ховає чимало несподіванок. Ось кілька деталей, які допомагають побачити вулканічну тему під новим кутом.
- Старунський вулкан виник не через магму, а через поєднання старих нафтогазових покладів і сильного землетрусу 1977 року в Румунії.
- Він реагує на підземні поштовхи на відстані до шести тисяч кілометрів і тому служить природним індикатором сейсмічної активності.
- У 1907 році в озокеритних відкладах Старуні знайшли мамонта і волохатого носорога, які пролежали в землі понад 23 тисячі років.
- На Керченському півострові налічується понад п’ятдесят грязьових вулканів — більше, ніж у будь-якому іншому регіоні України.
- Карадаг — один із найкраще збережених згаслих вулканів Східної Європи юрського періоду, його вік оцінюють у 150–160 мільйонів років.
- Грязі Старуні мають лікувальні властивості завдяки високій мінералізації та вмісту корисних речовин.
- Аполлонівський палеовулкан на Дніпропетровщині належить до найдавніших вулканічних утворень на території сучасної України — йому понад три мільярди років.
Ці факти показують, що українська земля зберігає в собі сліди найрізноманітніших геологічних процесів — від майже сучасних до надзвичайно давніх.
Наукове і туристичне значення
Для науковців Старуня і керченські грязьові вулкани — це живі моделі процесів, які відбуваються в нафтогазоносних басейнах. Вивчення складу газів, ритму вивержень і реакції на сейсмічні події допомагає краще розуміти динаміку земної кори. Згаслі вулкани, навпаки, дають змогу зазирнути в далеке минуле і реконструювати умови, за яких формувалися гірські породи й мінерали.
Туристична привабливість цих місць зростає. До Старуні організовують екскурсії з Івано-Франківська та Богородчан. Відвідувачі можуть побачити, як «дихає» вулкан, відчути запах газу й нафти, дізнатися про знахідки мамонтів. Карадаг і керченські сопки також входять до маршрутів любителів геологічного туризму, хоча доступ до деяких об’єктів у Криму обмежений через політичну ситуацію.
Місцева громада Старуні й науковці говорять про створення повноцінного геопарку або національного парку. Це дозволило б зберегти унікальний ландшафт, розвинути екологічний туризм і водночас захистити територію від хаотичного використання. Лікувальні грязі вже зараз цікавлять тих, хто шукає природні методи оздоровлення.
Як добратися і що варто знати перед візитом
Дістатися до Старуні найзручніше з Івано-Франківська — відстань близько 25–30 кілометрів. Можна їхати власним автомобілем або замовити екскурсію. Дорога проходить через Богородчани. На місці варто бути обережним: поверхня біля кратерів може бути слизькою, а газ — токсичним у великих концентраціях. Краще відвідувати об’єкт у супроводі місцевого гіда або з організованою групою.
Найкращий час для візиту — суха погода, коли підхід до конуса безпечніший. Фотографувати варто з відстані, не заступаючи на активні ділянки. Поруч можна оглянути сліди старих озокеритних розробок і дізнатися більше про історію села, яке колись було важливим центром видобутку природних бітумів.
Вулкан Україна — це не міф і не туристичний слоган. Це реальний, живий і дуже своєрідний об’єкт, який нагадує, наскільки різноманітною і складною є геологія нашої країни. Від маленького грязьового конуса в Старуні до давніх скель Карадагу і майже тримільярдного палеовулкана на Дніпропетровщині — кожен із цих слідів розповідає свою частину історії землі. І поки Старуня продовжує булькати й реагувати на далекі землетруси, у нас є унікальна можливість спостерігати за процесами, які зазвичай ховаються глибоко під ногами.
About the Author
