Євген Васильович Карась, народжений 14 листопада 1987 року в Києві, пройшов шлях від координатора протестів проти незаконної забудови та магістра філософії до командира 413 окремого полку безпілотних систем «Рейд» Сил безпілотних систем. Його біографія поєднує вуличний активізм часів Революції Гідності, службу в добровольчих батальйонах з 2014 року та сучасне технологічне командування, де дрони працюють на дистанціях від нуля до двох тисяч кілометрів.
Ключові віхи включають роль одного з координаторів захоплення КМДА 1 грудня 2013 року, лідерство в громадській організації «С14», втрату старшого брата Володимира під час оборони Києва в березні 2022-го та отримання звання майора й відзнаки «Хрест бойових заслуг» у 2025 році. Медіаприсутність — YouTube-канал із майже 300 тисячами підписників і Telegram — робить його голосом, який розбирає війну, мобілізацію та інформаційні операції паралельно з бойовою роботою.
Для початківців це історія про те, як київський активіст став офіцером технологічного фронту; для досвідчених — матеріал про еволюцію тактики, принципи командування підрозділом, який знищує системи С-400 і проводить глибокі удари, а також про розрив між публічними ярликами та задокументованими фактами.
Філософський факультет і вулиці Дарниці: з чого складався характер
Школа № 284, Дніпровський технічний ліцей і магістратура з філософії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у 2011 році дали Карасю інструмент аналізу, який він згодом застосував не в аудиторіях, а на майданчиках протестів. Аспірантура Національного інституту стратегічних досліджень за спеціальністю «національна безпека» додала системного погляду на загрози. З 2008 року він координував рух «Збережи старий Київ», виступав на круглих столах Мінрегіону щодо містобудування і брав участь у протистоянні забудові скверу Василя Стуса та Гостинного двору.
Членство у ВО «Свобода» у 2010–2014 роках і робота помічником народного депутата Андрія Іллєнка закріпили організаційні навички. Кримінальну справу за організацію заворушень, відкриту режимом Януковича, після Майдану закрили. Цей період показує не раптовий стрибок у радикалізм, а поступове нарощування досвіду прямої дії в умовах, коли правоохоронна система працювала проти активістів. У 2013 році активісти «С14» затримали співробітника департаменту «Т» СБУ, який, за словами Карася, мав завдання залякувати їх.
1 грудня 2013-го: як працювала координація на КМДА
Поки на Банковій тривали сутички, Карась входив до числа тих, хто керував захопленням будівель Київської міської державної адміністрації та Будинку профспілок. Згодом він став комендантом захопленої КМДА й очолив сотню самооборони імені Князя Святослава Хороброго. Це не була стихійна юрба: координація включала розподіл завдань, утримання периметра й комунікацію з іншими групами Майдану.
Досвід коменданта дав розуміння логістики великої кількості людей у напруженій обстановці — навичка, яка пізніше знадобилася в армійському командуванні. Після перемоги Революції Гідності він співзаснував ГО «Ніколи знову» для моніторингу діяльності чиновників режиму Януковича, а з 2016 року — «Національний центр правозахисту» та «Спілку ветеранів війни із Росією». Освітня асамблея, яку він підтримував, отримала фінансування з громадського бюджету Києва.
С14: факти, ярлики та розбіжності джерел
Організація «С14» (також відома як «Січ») позиціонувала себе як націоналістична, з акцентом на протидію проросійським структурам і захист міського простору. Карась неодноразово підкреслював, що мова йде про націоналізм, а не про неонацизм. Водночас українська Вікіпедія та окремі журналістські матеріали фіксують участь членів організації в акціях проти лівих активістів, представників ЛГБТ-спільноти та ромських поселень, зокрема на Лисій горі у 2018 році, де було порушено кримінальне провадження щодо координатора.
Російські джерела системно використовують ярлик «неонацистська організація», посилаючись на західні оцінки 2018 року та санкційні списки; сам Карась відкидав звинувачення в нападі на російське посольство 2016 року, називаючи їх «криворукими терористами».
У 2020 році структура еволюціонувала в бік руху «Суспільство майбутнього». Для читача важливо розрізняти самопозиціонування, задокументовані інциденти й пропагандистське спрощення: перше пояснює мотивацію, друге — реальні дії, третє — інформаційну війну. Критики вказують на жорсткий тон і радикальні акції; прихильники — на протидію корупції та проросійським мережам у період після Майдану.
Брат Володимир і особиста ціна повномасштабної війни
Старший брат Володимир Васильович Карась, народжений 1982 року, також брав участь у подіях Майдану та пізніше пішов захищати Київщину. 3 березня 2022 року він загинув під час оборони Києва в районі Мотижина. Раніше, у 2013 році, на Володимира напали, переплутавши його з Євгеном, що згуртувало братів. Втрата стала поворотним моментом: Карась неодноразово згадував її в публічних виступах як паливо для подальшої служби.
У нашій практиці аналізу публічних біографій ми стикалися з випадком, коли родинна трагедія перетворювалася на центральний елемент мотивації командира, а не на риторичний прийом. Євген продовжив службу в ЗСУ з перших днів повномасштабного вторгнення, поєднуючи її з благодійним фондом «Захист майбутнього», зареєстрованим у травні 2022 року.
Від блокпостів Волновахи до полку «Рейд»: хронологія бойового досвіду
У 2014–2015 роках Карась служив у батальйоні МВС «Київ-2», чергував на блокпості біля Волновахи й займався виявленням колаборантів. У 2015–2016-му перейшов до батальйону «Гарпун», де виконував розвідувальні та антидиверсійні завдання в районах Авдіївки, Станиці Луганської, Волновахи та Майорська. З 2023 року до серпня 2024-го був заступником командира 14-го окремого полку БпАК з морально-психологічного забезпечення.
12 вересня 2024 року він очолив новостворений 413-й окремий батальйон безпілотних систем «Рейд», який у жовтні 2025-го розширили до полку в складі Сил безпілотних систем. У лютому 2025-го отримав звання майора, а 4 грудня 2025-го — відзнаку Президента «Хрест бойових заслуг», зокрема за дії на Курському напрямку та знищення унікальних зразків техніки, включаючи північнокорейську САУ «Коксан».
| Період | Підрозділ / роль | Ключові завдання |
|---|---|---|
| 2014–2015 | Батальйон «Київ-2» | Блокпости, виявлення колаборантів біля Волновахи |
| 2015–2016 | Батальйон «Гарпун» | Розвідка й антидиверсійна робота (Авдіївка, Станиця Луганська) |
| 2023 – серп. 2024 | 14-й полк БпАК, заст. командира | Морально-психологічне забезпечення |
| верес. 2024 – дотепер | 413 полк «Рейд», командир | Далекобійні удари, розвідка, ураження цілей 0–2000 км |
За даними відкритих інтерв’ю командира, полк працює з широким спектром систем: далекобійні, FPV, бомбери, перехоплювачі, РЕБ. Серед публічно висвітлених результатів — знищення комплексу С-400 разом із ракетами, які обстрілювали Київ, удари по енергетиці та «тіньовому флоту». Принцип командування Карась формулює як вимогу 120 % віддачі: жодної комфортної зони, постійна технологічна перевага над противником, який адаптує свою ППО.
Три Карася в пошуковій видачі: як не сплутати
Пошук за прізвищем часто змішує трьох різних людей. Це створює помилкові донати, співчуття чи звинувачення.
| Повне ім’я | Роки / дата народження | Основна діяльність | Ключова відмінність |
|---|---|---|---|
| Євген Васильович Карась | нар. 14.11.1987, Київ | Активіст «С14», майор, командир 413 полку «Рейд» | Живий офіцер СБС, медіа, фонд «Захист майбутнього» |
| Євген Олександрович Карась | 1988–2022, Херсонщина | Молодший лейтенант НГУ «Азов», снайпер | Загинув 7 березня 2022 під Маріуполем, орден Богдана Хмельницького |
| Євген Валерійович Карась | нар. 1964, Київ | Галерист, засновник «Карась Галерея» | Мистецтво, арт-проєкти, не пов’язаний з військовою службою |
Орієнтир — повне ім’я, дата народження та поточна посада. Джерела на кшталт української Вікіпедії чітко розділяють ці біографії.
Поширені помилки сприйняття та як їх уникати
- Плутанина імен. Використання лише «Євген Карась» без по батькові веде до змішування з загиблим офіцером «Азова» чи галеристом. Завжди перевіряйте дату народження й посаду.
- Ярлик без контексту. Російська пропаганда зводить всю біографію до «неонациста С14», ігноруючи еволюцію, службу з 2014 року та поточне командування. Українські джерела фіксують і радикальні акції, і відмову Карася від такого самовизначення.
- Ігнорування технологічного етапу. Фокус лише на 2014–2018 роках пропускає те, що з 2023 року основна діяльність — організація ударів безпілотними системами, де важливі РЕБ, розвідка й логістика, а не вуличні акції.
- Перенесення минулого на підрозділ. Полк «Рейд» комплектується за мотивацією та професійними критеріями, включаючи поліграф і вимогу працездатності без нарікань; цивільний досвід в IT чи геймінгу не є вирішальним.
Ці помилки виникають через фрагментарність медіа та інформаційні операції. Чек-лист для самоперевірки: 1) повне ім’я та дата; 2) першоджерело (офіційний сайт підрозділу, інтерв’ю на ArmyInform чи Армія FM); 3) розрізнення самоопису й зовнішніх оцінок; 4) актуальність даних на 2026 рік.
Часті запитання, які шукають про Євгена Карася
Хто такий Євген Карась сьогодні?
Майор ЗСУ, командир 413 окремого полку безпілотних систем «Рейд» Сил безпілотних систем, ветеран з 2014 року, лідер середовища «С14» / «Суспільство майбутнього», автор YouTube і Telegram-каналів.
Чи загинув Євген Карась?
Ні. Євген Васильович Карась живий і командує полком. Загинув інший — Євген Олександрович Карась з «Азова» у 2022 році під Маріуполем.
Яка роль «С14» у його біографії?
Він лідер організації, що виросла з протестів проти забудови. Джерела фіксують як націоналістичну самоідентифікацію, так і участь членів у акціях проти певних груп. З 2020 року акцент змістився на «Суспільство майбутнього».
Чим займається полк «Рейд» під його командуванням?
Систематичні удари безпілотними системами на глибину до 2000 км, розвідка, ураження ППО (включно зі С-400), енергетики та логістики противника. Підрозділ входить до числа результативних у СБС.
Чи одружений Євген Карась?
Так, у липні 2026 року повінчався з акторкою театру Cult Катериною Шведенко; після короткого святкування пара вирушила на фронт.
Інформація про конкретні операції та результати підрозділу найкраще перевіряється через офіційні канали Сил безпілотних систем та інтерв’ю командира на військових медіа. Особиста мотивація, яку він формулює як «бити першим, бути кращим», залишається практичним орієнтиром для тих, хто розглядає службу в технологічних підрозділах або аналізує еволюцію українського опору.