Міністр закордонних справ Німеччини: Йоганн Вадефуль веде Берлін крізь геополітичні бурі

Йоганн Вадефуль, призначений міністром закордонних справ Німеччини 6 травня 2025 року, стоїть на передовій дипломатичного фронту. Цей 62-річний консерватор з Християнсько-демократичного союзу (ХДС) очолив Федеральне міністерство закордонних справ у момент, коли Європа стикається з російською агресією, напругою з Китаєм та невизначеністю в трансатлантичних відносинах. Його перші кроки – візити до Києва, Пекіна та Вашингтона – одразу задали тон жорсткої, але прагматичної політики Берліна.

Уряд канцлера Фрідріха Мерца, сформований після дострокових виборів у лютому 2025-го, покладає на Вадефуля місію зміцнення німецького лідерства в ЄС та НАТО. Він неодноразово заявляв: Німеччина не відступить від підтримки України, навіть якщо знадобляться складні компроміси для миру. Ця позиція резонує в Берліні, де дипломати шепочуться про повернення до консервативних традицій, забутих за чотири роки коаліції “світлофора”.

З перших місяців на посаді Вадефуль відвідав Україну, передавши допомогу МВС, і закликав Китай тиснути на Москву. Його стиль – прямота північанина з Шлезвіг-Гольштейну, де вітри з Балтики загартовують характер. А тепер зануримося глибше в історію людини, яка визначає зовнішню політику економічного гіганта Європи.

Біографія: від провінційного Хузума до серця влади

10 лютого 1963 року в маленькому портовому містечку Хузум на півноті Німеччини, біля кордону з Данією, народився Йоганн Давид Вадефуль. Цей регіон, де Північне море б’є об дюни, формує стійких людей – таких, як наш герой. Батько, ймовірно, типовий житель Шлезвіг-Гольштейну, прищепив сину дисципліну, яка згодом стане основою військової та політичної кар’єри.

Шкільні роки в Мельдорфі завершилися абітурієнтом у 1981-му. Замість одразу до університету – чотири роки в Бундесвері, з 1982 по 1986. Вадефуль служив рядовим солдатом, дослужившись до старшого лейтенанта, а з 2023-го – резервний лейтенант-полковник. Цей досвід робить його унікальним серед дипломатів: він розуміє не лише папери, а й солдати на фронті.

З 1986-го – право в Кільському університеті. Перший державний іспит 1991-го, другий – 1995-го, доктор jur. 1996-го з фокусом на медичне право та соціальне законодавство. З 1995-го – власна адвокатська практика в Хузумі. Уявіть: скромний юрист у провінції, який консультує лікарів і пенсіонерів, а за 15 років опиняється в кабінеті на Веддінгерштрассе в Берліні.

Політичний підйом: від ландтагу до заступника голови Бундестагу

Політика кликала рано. У 2000-му Вадефуль увійшов до ландтагу Шлезвіг-Гольштейну від ХДС. За п’ять років – голова фракції, де відточував навички парламентського бою. 2009-го – стрибок до Бундестагу, де став голосом півночі в національній політиці.

У Федеральному парламенті його кар’єра розквітла. З 2018-го – заступник голови фракції CDU/CSU з відповідальністю за зовнішню та безпекову політику. Він координував Міжпарламентську конференцію з спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС, працював у Раді Європи. Вадефуль став голосом атлантизму в партії, критикуючи “зелених” за м’якість до Москви.

• Ключові ролі в Бундестазі: Голова підкомітету з роззброєння та непоширення; спікер з оборонних питань, де наполягав на збільшенні витрат до 2% ВВП.
• Партійна робота: Член федерального виконавчого комітету ХДС 2010–2021, де підтримував Мерца в боротьбі за лідерство.
• Міжнародні форуми: Активний у НАТО Парламентській асамблеї, де захищав східний фланг.

Ці роки загартували Вадефуля як стратега. Коли “світлофор” Шольца хитався, він став одним з архітекторів камбеку ХДС. Перемога на виборах 2025-го відкрила двері до уряду.

Призначення міністром: повернення консерваторів до закордонних справ

6 травня 2025-го, після обрання Мерца канцлером з другої спроби, Вадефуль склав присягу. Це перше за майже 60 років керівництво МЗС консерватором – з часів Генріха фон Брентано за Аденауера. Попередниця Анналена Бербок пішла до ООН як президент Генасамблеї.

Новий уряд ХДС/ХСС фокусується на економіці, обороні та “Zeitenwende 2.0”. Вадефуль успадкував міністерство з 14 тис. співробітників у 220 посольствах. Його перша заява: “Німеччина повертається до лідерства в Європі”.

Таблиця базується на даних auswaertiges-amt.de та uk.wikipedia.org. Порівняння показує зсув від “зеленої” дипломатії до консервативної сили.

Пріоритети зовнішньої політики: Україна на першому місці

Невпинна підтримка Києва проти російської агресії

Для українців Вадефуль – знакова фігура. Перший візит – до Києва в червні 2025-го, де передав допомогу МВС. Він дозволив Taurus для ударів по РФ, заявив: “Шлях України до НАТО незворотний”. У 2026-му обговорив з конгресменами США продовження допомоги.

Проте реалізм просвічує: у грудні 2025-го припустив “болісні компроміси”, включно з референдумами. Це не зрада, а прагматизм фронтовика.

1. Зброя та санкції: 20-й пакет ЄС проти РФ у грудні 2025-го.
2. Візити: Київ, Вашингтон – фокус на єдність Заходу.
3. Попередження: Росія готується до атаки на НАТО після перемир’я (грудень 2025).

Його риторика надихає: Німеччина виділила €50 млрд на оборону, частково для Києва.

Росія, Китай та глобальні виклики

Візит до Пекіна в грудні 2025-го – ультиматум: “Китай має вплив на Росію, використовуйте його для миру”. Вадефуль бачить “російсько-китайський блок” як загрозу. Щодо Ірану: “Режим втрачає легітимність”.

У США в січні 2026-го наголосив на трансатлантизмі, спростувавши чутки про Гренландію. У ООН у вересні 2025-го підкреслив multilateralism.

Європа та НАТО: німецьке лідерство

Вадефуль – федераліст: “Європа мусить стати геополітичною силою”. Зустрічі з Калласом, Сікорським – синергія. Оборона: 2,5% ВВП до 2027-го.

Ці штрихи роблять Вадефуля живим, не паперовим політиком. Його ентузіазм заражає: у промовах на Boko-форумах чи Берлінському форумі він малює Європу як фортецю свободи.

Виклики попереду: від Близького Сходу до клімату

Іран на межі, Венесуела в хаосі, Тайвань напружений – Вадефуль маневрує. Критики з “зелених” звинувачують у “мілітаризмі”, але опитування показують 60% підтримки. У 2026-му чекаємо на саміт НАТО: його слово зважитиме.

Берлін пульсує новими ідеями. Вадефуль, з його провінційною мудрістю та берлінським запалом, веде Німеччину вперед. А що принесе завтра – новий візит чи прорив у переговорах? Європа затамувавши подих стежить.

About the Author

Ярослав Стаценко

Administrator

Володимир — контент-менеджер блогу з 5-річним досвідом у створенні захопливого контенту. Експерт у digital-маркетингу, фанат технологій.

Visit Website View All Posts