Іван Геннадійович Баканов народився 2 травня 1975 року в Кривому Розі Дніпропетровської області. Місто, де промислові гіганти формували не лише ландшафт, а й характер мешканців — наполегливих, практичних і здатних вистояти в найскладніших умовах. Саме тут, у середовищі металургійних заводів і шахт, пройшло його дитинство та юність. Батько працював у технічній сфері, мати — в освіті, що дало хлопцю міцну базу для подальшого шляху в економіці та юриспруденції.
Закінчивши школу, Баканов разом із Володимиром Зеленським, з яким вони жили в одному під’їзді та навчалися в одній школі, переїхав до Києва. У 1997 році він отримав диплом Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «міжнародна економіка». Пізніше, у 2006-му, завершив навчання в Академії праці, соціальних відносин і туризму за фахом «суд, адвокатура і прокуратура». Ці дві освіти стали фундаментом для кар’єри, де поєднувалися бізнес, право та державне управління.
На початку 2000-х років Баканов займався альтернативною енергетикою. Група компаній, з якою він працював, орендувала малі гідроелектростанції в Київській області. Дружина Оксана Лазаренко очолювала одну з таких фірм — «Енерготек». Цей досвід навчив його працювати з активами, контрактами та регуляторними нюансами ще до того, як політика увійшла в його життя.
Дружба з Зеленським та роки в «Кварталі 95»
Дружба Івана Баканова з Володимиром Зеленським почалася ще в Кривому Розі. Вони не просто однокласники — їхні родини жили поруч, а пізніше молоді люди разом опинилися в Києві. Зеленський обрав юридичний напрямок, Баканов — економічний. Проте доля знову звела їх у проєкті, який став культурним феноменом України.
У 2003 році Баканов приєднався до студії «Квартал 95». Спочатку як менеджер, а з січня 2013-го — конферансьє ТОВ «Квартал 95». Уже в грудні того ж року він очолив ТОВ «Студія Квартал-95». На його плечі лягла юридична та фінансова частина: контракти з телеканалами, врегулювання спорів, забезпечення стабільності компанії, яка перетворювалася з аматорського колективу на потужну продакшн-студію. Компанії «Студія Квартал-95» та «Квартал-95» були зареєстровані саме на нього.
Цей період став для Баканова школою невидимої, але критично важливої роботи. Поки актори та сценаристи створювали гумор, він забезпечував юридичний тил. Саме тут сформувалося глибоке розуміння того, як працює система — від контрактів до людських стосунків. Дружба з Зеленським переросла в партнерство, яке пізніше визначило політичну долю обох.
Політичний шлях: «Слуга народу» та виборча кампанія 2019 року
Коли Володимир Зеленський вирішив балотуватися в президенти, Іван Баканов став одним із найближчих соратників. У грудні 2017 року його обрали головою партії «Слуга народу». На цій посаді він залишався до травня 2019-го. Паралельно Баканов очолював виборчий штаб Зеленського. Його завдання полягало не лише в організації, а й у юридичному супроводі кампанії, роботі з регіональними осередками та забезпеченні прозорості процесів.
Перемога Зеленського на виборах 2019 року відкрила нову главу. Вже 22 травня Баканова призначили першим заступником голови СБУ та начальником Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. 28 травня він увійшов до складу Ради національної безпеки і оборони України. 29 серпня Верховна Рада затвердила його головою Служби безпеки України. Для людини без профільного досвіду в спецслужбах це стало безпрецедентним призначенням.
На чолі СБУ: реформи, виклики та початок повномасштабної війни
СБУ за часів Баканова успадкувала складну спадщину — пострадянські структури, вплив російських спецслужб, корупційні схеми та брак довіри суспільства. Баканов, маючи досвід юриста та менеджера, намагався впроваджувати зміни. Особливу увагу приділяли антикорупційному напрямку, з яким він працював ще на посаді першого заступника.
З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року перед СБУ постали нові, жорсткіші завдання: протидія внутрішнім загрозам, виявлення колаборантів, забезпечення контррозвідувального режиму. Баканов публічно заявляв, що система, яка десятиліттями зазнавала впливу сильного ворога, не могла змінитися за кілька років. Він визнавав прорахунки, але наголошував на масштабності проблеми.
У цей період з’явилися й перші серйозні претензії. Зокрема, обговорювали працевлаштування сина Артура Лазаренка (який носить прізвище матері) до Департаменту контррозвідки СБУ на початку війни. Артур отримав звання лейтенанта. Це викликало хвилю критики щодо можливого непотизму в умовах національної загрози.
Звільнення у липні 2022 року: контекст та офіційні формулювання
17 липня 2022 року Президент Володимир Зеленський указом усунув Івана Баканова від виконання обов’язків голови СБУ. Формулювання посилалося на статтю 47 Дисциплінарного статуту Збройних сил України — «невиконання службових обов’язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу їх настання». 19 липня Верховна Рада 265 голосами затвердила відставку. Наступником став Василь Малюк.
Офіційною причиною називали аномально велику кількість зрадників у силових структурах, виявлену після початку вторгнення. Баканов у своєму зверненні зазначив, що не все вдалося довести до кінця, і підкреслив складність реформування системи, яка роками перебувала під впливом ворога. Внутрішнє розслідування, проведене пізніше, порушень з його боку не виявило.
Нове життя після СБУ: адвокатська практика та приватність
Після звільнення Баканов на деякий час зник з публічного простору. Він жив у будинку під Києвом, грав у футбол на тренуваннях у комплексі «Динамо». У квітні 2023 року зареєструвався як фізична особа-підприємець з видом діяльності «оренда та експлуатація нерухомості».
27 червня 2023 року в Полтаві, в Раді адвокатів Полтавської області, Іван Баканов отримав свідоцтво адвоката України № 4224. Перед цим він пройшов стажування, завершив його 1 червня, захистив звіт і склав присягу. Це стало символічним поверненням до юридичної професії, з якої фактично починалася його кар’єра.
Станом на 2026 рік Баканов проживає в Україні. Його діяльність як адвоката залишається відносно непублічною, що відповідає стилю людини, яка десятиліттями працювала «за лаштунками».
Контроверсії та юридичні процеси: що відомо на середину 2026 року
Ім’я Баканова неодноразово з’являлося в контексті різних розслідувань. Ще за часів його роботи в енергетиці фірми, пов’язані з дружиною, фігурували у справі про виведення гідроелектростанцій у приватну власність (сума — близько 3,8 млн грн). Справу пізніше передали до МВС.
У січні 2026 року НАБУ зареєструвало кримінальне провадження за фактами можливого отримання неправомірної вигоди колишніми високопосадовцями СБУ за часів керівництва Баканова. Підставою стали публічні заяви бізнесмена Сергія Ваганяна та звернення депутатів. Сам Баканов у цих провадженнях особисто не фігурує як підозрюваний (станом на лютий 2025 року ДБР не вело проти нього справ).
У січні 2026 року поліція розшукувала Баканова, щоб вручити запрошення на засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради. Місцеперебування встановити не вдалося одразу. Це підкреслює, що тема діяльності СБУ періоду 2019–2022 років залишається предметом парламентського та правоохоронного інтересу.
Цікаві факти про Івана Баканова
- Свідоцтво адвоката № 4224 Баканов отримав саме в Полтавській області — регіоні, який став для нього новою професійною домівкою після гучної відставки.
- У «Кварталі 95» він відповідав не лише за юриспруденцію, а й за фінансову стабільність студії, перетворюючи творчий колектив на прибуткову компанію ще до політичної кар’єри Зеленського.
- Артур Лазаренко, син Баканова, служить у Департаменті контррозвідки СБУ під прізвищем матері — це один із найбільш обговорюваних аспектів сімейної історії ексголови.
- Баканов — активний любитель футболу. Після відставки він регулярно тренується у спортивному комплексі «Динамо» під Києвом.
- Маєток у селі Ходосівка під Києвом (близько 0,5 га з озером) формально оформлений частково на Баканова, частково на дружину — деталь, яка неодноразово ставала предметом журналістських розслідувань.
Ключовий момент: за три роки на посаді голови СБУ Баканов намагався реформувати структуру, яка десятиліттями перебувала під впливом російських спецслужб, і сам неодноразово визнавав, що повна трансформація за такий короткий термін була майже неможливою.
Історія Івана Баканова — це не лише про злети та падіння однієї людини. Це відображення цілої епохи: від криворізьких заводів до київських кабінетів влади, від гумористичних сцен до рішень, що впливали на безпеку держави в найкритичніший момент. Його шлях показує, як особиста відданість і професійні навички можуть привести на вершину, а потім — до необхідності починати все спочатку в новій якості.
Подальші юридичні процеси, парламентські комісії та суспільні дискусії навколо періоду 2019–2022 років продовжують формувати сприйняття цієї постаті. Для одних він — символ лояльності та спроби реформ, для інших — приклад системних проблем, які Україна досі намагається подолати. Незалежно від оцінок, ім’я Івана Баканова залишається частиною сучасної української історії, яка ще не дописана до кінця.
About the Author
