Народжений 30 листопада 1990 року в Одесі, Артемій Олегович Єгоров виріс у місті, де море шепоче історії про свободу, а вулиці зберігають запах солі й пригод. Сьогодні він — один із найяскравіших українських акторів театру та кіно, режисер, сценарист, музикант-бард, автор пісень, фітнес-тренер і волонтер. Його шлях від мрії чотирирічного хлопчика, який після перегляду голлівудського фільму уявляв себе супергероєм, до ролей у таких проєктах, як «Розтин покаже», «Сусідка», «Буча» та «Потяг у 31 грудня», — це історія про наполегливість, багатогранність таланту та вміння не здаватися, коли все навколо руйнується.
Артемій ніколи не мав класичної акторської освіти в консерваторії. Він закінчив автодорожній технікум, вивчав психологію, працював вантажником, нічним прибиральником і навіть ночував на вокзалах у пошуках шансів. Проте саме ця «вулична» школа зробила його гру живою, брутальною й чесною. У 2026 році, коли українське кіно переживає новий підйом попри війну, Єгоров залишається однією з тих фігур, чиї образи — сильні, іронічні, іноді жорсткі чоловіки — резонують із реальністю випробувань і відновлення.
Дитинство Артемія пройшло під знаком мрій і перших випробувань. У чотири роки, після перегляду голлівудського бойовика, він уже бачив себе на екрані. Батьки підтримували інтерес до творчості: у десять років подарували першу гітару, і з того моменту музика стала невід’ємною частиною життя. Він грав у дворі, співав під гітару, а в юності навіть був частиною одеської субкультури металістів, які збиралися в Прохорівському сквері. Це середовище навчило його бути собою, не боятися виглядати незвично і знаходити красу в брутальності.
Після школи Артемій обрав практичний шлях — вступив до Одеського автодорожнього технікуму. Паралельно вивчав психологію у Відкритому міжнародному інституті розвитку людини «Україна». Проте сцена кликала. У 2009–2011 роках він навчався в студії акторської майстерності «Успіх» при Одеській кіностудії та в Театрі-студії «Тур де Форс». Саме там він познайомився з майбутньою дружиною Оленою Тімковою, акторкою та режисеркою, яка старша за нього на п’ятнадцять років. Ця зустріч стала поворотним моментом — не лише в кар’єрі, а й у особистому житті.
Перші роки в професії були жорсткими. Артемій працював у Одеському обласному театрі ляльок (2010–2015), грав у незалежних постановках «Тур де Форс». Гроші платили рідко, зйомок майже не було, а кастинги часто закінчувалися відмовою. Він підробляв на будівництві, возив вантажі, прибирав вночі. Батьки допомагали, але Артемій зізнавався пізніше: «Я зневажаю бідність, але вважаю, що художник не має бути голодним. Проте немає нічого ганебного в бідності, якщо ти не задовольняєшся нею». Цей період загартував його характер і сформував той самий «мачо-образ», який пізніше став його візитівкою.
Прорив у кіно прийшов не відразу. Дебютні ролі були епізодичними — у серіалах «Особисте життя слідчого Савельєва», «Станиця», «Гордіїв вузол». Першу головну роль він отримав у 2017 році у фільмі «Ноти кохання». Але справжнім проривом стала роль капітана поліції Олега Гончара в серіалі «Розтин покаже» (2019). Цей проєкт, де він працював з потужними партнерами — Ігорем Портянком, Мішею Досенком, Олею Гришиною, — став улюбленим для актора. Його герой — самовпевнений, з гумором і характером — одразу запам’ятався глядачам. З того моменту Єгоров почав отримувати пропозиції на ролі «сильних чоловіків»: оперативника Макса Горячева в «Гарячому», Петра в «Сусідці», Станіслава в «Бучі».
У 2024–2025 роках кар’єра набрала нових обертів. Він знявся у «Потязі у 31 грудня», «Песиках», серіалах «Батьківський комітет», «Бісова пательня», «Майор Сковорода». Його герої часто поєднують брутальність з іронією, фізичну силу з внутрішньою вразливістю. Артемій сам жартує, що його часто порівнюють з «українським Чаком Норрісом» після ролі в «Карпатському рейнджері». Цей образ — не випадковість. Він формувався роками: від занять фітнесом (Єгоров — сертифікований тренер) до життєвого досвіду, коли доводилося виживати в найскладніших умовах.
Окремо варто згадати музичну грань Артемія. Він співає-бард, пише авторські пісні, грає на гітарі. Перша пісня «Восторг Бытия» прозвучала ще в 2013–2014 роках на сцені одеського театру. Музика для нього — це спосіб виражати те, що не завжди вдається сказати словами в кадрі. У перервах між зйомками він виступає з акустичними концертами, а під час війни його пісні набули нового сенсу — як нагадування про життя, любов і надію.
Особисте життя Артемія — приклад того, як стосунки можуть витримати все. З Оленою Тімковою вони разом майже шістнадцять років. Познайомилися в студії «Успіх», почали зустрічатися, коли він ще тільки починав. Різниця у віці — п’ятнадцять років — ніколи не була проблемою. Вони довго жили у цивільному шлюбі, бо не бачили в цьому потреби. Повномасштабна війна все змінила. У 2024–2025 роках пара офіційно одружилася. Артемій зізнавався в інтерв’ю: війна змусила переглянути пріоритети і зрозуміти, що важливо фіксувати те, що має значення. Дружина підтримує його у всьому — від ролей з поцілунками на екрані до волонтерських поїздок.
Війна стала серйозним випробуванням. На початку повномасштабного вторгнення Артемій перебував у відчаї, думав, що акторська кар’єра закінчена. Але замість того, щоб опустити руки, він взявся за лопату: укріплював Одесу, носив мішки з піском, возив гуманітарну допомогу. Волонтерство стало для нього не просто допомогою, а способом залишатися потрібним. «Актор не має права мовчати, коли навколо стріляють», — говорив він пізніше. Рідна мова — російська, але з початку війни він перейшов на українську, хоча й зізнається, що іноді забуває слова через брак практики.
Цікаві факти про Артемія Єгорова
- У чотири роки після перегляду голлівудського фільму уявляв себе супергероєм і мріяв стати актором.
- Закінчив автодорожній технікум і вивчав психологію, але справжньою школою стала робота вантажником і нічним прибиральником.
- Працював у Одеському театрі ляльок десять років і вважає цей досвід одним з найважливіших у житті.
- Одружений з акторкою та режисеркою Оленою Тімковою, яка старша за нього на п’ятнадцять років; разом майже шістнадцять років, офіційно одружилися під час війни.
- Грає на гітарі з десяти років, пише авторські пісні і виступає як бард.
- Під час війни допомагав з обороною Одеси і возив гуманітарну допомогу, вважаючи це своїм громадянським обов’язком.
- Його улюблений проєкт — серіал «Розтин покаже», де він зіграв капітана поліції Олега Гончара.
- Зовнішність і харизма часто приносять йому ролі «сильних чоловіків», а сам актор жартує, що його прозвали «українським Чаком Норрісом».
У 2026 році Артемій Єгоров продовжує активно зніматися. Нові ролі в серіалах і фільмах, театральні постановки, музичні виступи — він не зупиняється. Його історія — це не тільки про успіх, а про те, як людина з Одеси, без «правильної» освіти і зв’язків, зуміла вибудувати кар’єру, яка надихає молодих акторів. Він не боїться говорити про труднощі, не приховує, що буває важко, і саме ця чесність робить його близьким для тисяч глядачів.
Артемій Єгоров — актор, який вміє бути різним: брутальним і ніжним, іронічним і щирим, сильним і вразливим. Його шлях доводить: головне — не здаватися, навіть коли доводиться ночувати на вокзалі чи возити мішки з піском під обстрілами. Сцена для нього — це не просто робота. Це поле, де він бореться за себе, за свою родину і за країну, яка його виховала. І поки він продовжує грати, співати і допомагати, його історія залишається живою і натхненною для всіх, хто вірить, що мрії збуваються, якщо за них боротися щодня.
About the Author
