Давид Георгійович Арахамія уже майже сім років очолює парламентську фракцію «Слуга народу» — найбільшу в історії незалежної України. Він координує голосування монобільшості, бере участь у найскладніших переговорах і залишається однією з найближчих до президента фігур у системі влади. Його кар’єра виглядає як стрімкий зліт, але за нею стоїть довгий і непростий шлях: втеча з війни в дитинстві, створення міжнародного IT-бізнесу з маленького Миколаєва, продаж компанії за десятки мільйонів доларів і свідоме рішення 2014 року кинути все заради волонтерства та оборони країни.
Дитинство, втеча з Абхазії та грузинське коріння
Давид Арахамія народився 23 травня 1979 року. Джерела називають то Сочі, то Гагру в Абхазії — точне місце народження іноді розходиться, але раннє дитинство точно пройшло в Гагрі. У 1992 році, коли почалася війна в Абхазії, дванадцятирічний хлопець разом із батьками змушений був тікати. Спочатку — до Латвії, потім до Пензи, зрештою родина осіла в Миколаєві. Там Давид закінчив загальноосвітню школу № 36.
Грузинське походження та досвід біженця стали частиною його ідентичності. Він вільно говорить українською, грузинською та російською. Багато хто з близького оточення відзначає, що саме пережите в дитинстві сформувало в ньому прагматичне ставлення до конфліктів і розуміння ціни війни.
Бізнес-імперія з Миколаєва: TemplateMonster і Weblium
У 2002 році двадцятитрьохрічний Давид разом із партнерами заснував компанію TemplateMonster — один із піонерів ринку готових шаблонів для сайтів. Команда працювала з Миколаєва, але ретельно приховувала своє місцезнаходження, щоб клієнти з США та Європи сприймали їх як повністю західну компанію. Перші продажі пішли швидко — за спогадами самого Арахамії, вже за добу на рахунку з’являлося по 70 тисяч доларів.
Компанія зростала стрімко. До 2013 року річний дохід сягав близько 25 мільйонів доларів при високій маржинальності. Того ж року бізнес продали американському приватному інвестиційному фонду. Оцінка угоди перевищувала 100 мільйонів доларів (точна сума залишалася конфіденційною через NDA, але сам Арахамія підтверджував рівень «більше 100 мільйонів»). Частина коштів надійшла одразу, решта — через механізм earn-out, а сам засновник ще кілька років керував компанією за контрактом.
Після продажу він не зупинився. Разом із партнерами запустив Weblium — сучасніший конструктор сайтів за SaaS-моделлю. Паралельно з’явилися інші проєкти: ТОВ «МВА-Центр», «Українське агентство експорту та інвестицій», громадська організація, що займається питаннями безпеки та оборони.
2014 рік: продаж бізнесу та волонтерський десант
Коли почалася Революція Гідності, Арахамія прийняв рішення, яке для багатьох виглядало божевільним: продав частину американських активів і повернувся в Україну. Разом із друзями він створив сайт для збору коштів на екіпірування 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Так народилася волонтерська ініціатива «Народний проект».
У серпні 2014-го його призначили радником голови Миколаївської облдержадміністрації з питань волонтерської діяльності. Вже у вересні — уповноваженим міністра оборони з питань закупівель. У жовтні він одночасно став радником міністра оборони та головою Ради волонтерів при Міноборони. У листопаді — співзасновником Асоціації народних волонтерів України та куратором «волонтерського десанту» — групи активістів, які працювали безпосередньо в міністерстві.
За цю діяльність 23 серпня 2014 року Петро Порошенко нагородив Давида Арахамію орденом «За заслуги» III ступеня.
Одне з найважливіших рішень у його житті — продати успішний бізнес у США та повністю зануритися у волонтерство й оборону країни саме тоді, коли багато хто шукав шляхи виїхати.
Вихід у велику політику: 2019 рік і «Слуга народу»
Після знайомства з Володимиром Зеленським (воно відбулося вже після президентських виборів) Арахамія увійшов до списку партії «Слуга народу» під номером 4. На дострокових парламентських виборах 2019 року він став народним депутатом. Уже 29 серпня того ж року фракція обрала його своїм головою — посаду, яку він обіймає й досі.
У Верховній Раді IX скликання Арахамія — член Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, секретар Національної інвестиційної ради, член наглядової ради «Укроборонпрому» (призначений указом президента в липні 2019-го). Він також очолював низку інших наглядових і слідчих структур.
Його стиль роботи часто описують як «комунікатор монобільшості». Саме Арахамія вміє збирати голоси, вести переговори з різними групами всередині фракції та доносити позицію Офісу президента до депутатів. У перші роки роботи парламенту це було критично важливо для проходження ключових реформ.
Роль під час повномасштабної війни
24 лютого 2022 року Арахамія зустрів у Києві, в Офісі президента. Вже 28 лютого він очолив українську делегацію на перших переговорах з російською стороною на кордоні з Білоруссю. Пізніше брав участь у стамбульському раунді 29 березня.
Він публічно описував, як російська делегація привозила десятки людей для психологічного профілювання української команди, тоді як українці приїжджали мінімальним складом. За його словами, переговори точилися жорстко: «або в потрібному Україні напрямку, або як російський військовий корабель».
Арахамія також підтверджував участь Романа Абрамовича як неформального каналу зв’язку. Пізніше, аналізуючи причини зриву ранніх домовленостей, він зазначав, що західні партнери радили Україні не погоджуватися на «ефемерні гарантії безпеки», які на той момент не могли бути реалізовані.
У воєнний час фракція під його керівництвом продовжує працювати в умовах повітряних тривог, обстрілів і складної логістики. Арахамія неодноразово заявляв, що парламент здатен діяти навіть у найважчих умовах, а інтереси держави залишаються пріоритетом.
Сім’я та особисте життя
Давид Арахамія одружений вдруге. Дружина — Вікторія. У пари п’ятеро спільних дітей, серед них двійня, народжена 2019 року під час передвиборчої кампанії. Від першого шлюбу є син Денис. Усі шестеро дітей носять імена на літеру «Д»: Давид, Даніель, Дана, Дарика, Демі та Денис.
Сім’я веде досить закритий спосіб життя, хоча декларації публічні. Дружина володіє нерухомістю в Києві та Миколаївській області. Сам Арахамія неодноразово говорив, що не бачить нічого поганого в офшорах і сам їх використовував у бізнес-структурах.
Цікаві факти про Давида Арахамію
- Арахамія виступає як DJ під псевдонімом David Braun — на закритих вечірках фракції в Трускавці, у Скадовську та інших подіях. Музика для нього — хобі, яке він не приховує.
- Усі діти політика мають імена, що починаються на «Д». Двійня народилася саме під час виборчої кампанії 2019 року.
- У 2018 році він з’являвся як гість у шоу «Битва екстрасенсів».
- У 2021 році Арахамія заявляв, що партія «Слуга народу» має спільні принципи з Комуністичною партією Китаю і розглядає Китай як стратегічного партнера — заява, яка викликала значний резонанс.
- Під час перших переговорів з Росією у лютому 2022 року він оцінив їх на «вісім балів із десяти», зокрема через часткове відведення військ після зустрічі.
- У 2020 році пропонував пустити воду в анексований Крим в обмін на поступки щодо Донбасу, згодом вибачився за формулювання.
Сучасний вплив і публічна позиція
У 2025–2026 роках Арахамія продовжує коментувати ключові процеси: можливі зміни в уряді, формат майбутніх виборів (зокрема гібридний — онлайн для ВПО та українців за кордоном), стратегію партії в умовах війни. Він неодноразово заявляв, що «мирна угода буде або поганою, або дуже поганою, або її не буде» — це відображає його реалістичний, без ілюзій погляд на переговори.
Його роль часто залишається за лаштунками: він не завжди виходить на перші шпальти, але саме від його здатності консолідувати фракцію залежить проходження багатьох важливих рішень. Для частини суспільства він — «сірий кардинал» монобільшості, для інших — ефективний менеджер, який привніс у політику навички з великого бізнесу.
Життя Давида Арахамії — це історія людини, яка кілька разів повністю змінювала траєкторію: від біженця до успішного підприємця, від мільйонера до волонтера на передовій тилу, від бізнесмена до політика воєнного часу. Кожен з цих поворотів вимагав непростих рішень і готовності жертвувати звичним комфортом заради того, що він вважав важливішим.
About the Author
