Народжений 30 червня 1996 року в Києві, Олег Гоцуляк уже в 29 років встиг стати одним із помітних облич сучасного українського театру та телебачення. Його шлях — це поєднання класичної театральної школи, сміливих експериментів на сцені та щирих, глибоко людських ролей на екрані. Гоцуляк не просто грає — він проживає кожну історію так, ніби вона народжується саме в цей момент, і глядач це відчуває.
Після закінчення у 2018 році Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, майстерні заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Богомазова, молодий актор одразу знайшов своє місце в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра. Там, де традиція зустрічається з сучасним поглядом на світ, розкрилася його багатогранність.
Майстерня Богомазова дала йому не лише техніку, а й розуміння акторської гри як живого діалогу з глядачем. Студенти в таких майстернях вчаться не копіювати, а шукати правду почуттів у кожній репліці. Для початківців це означає: акторська професія — це не про красиву позу, а про вміння слухати партнера і самого себе. Для досвідчених — це постійне повернення до основ: емоційної пам’яті, фізичної дії та довіри до імпровізації.
Театральна сцена як дзеркало епохи
У репертуарі театру на лівому березі Олег Гоцуляк зіграв ролі, які вимагають і класичної виучки, і сучасної чутливості. У виставі «Кавказьке крейдяне коло» Бертольта Брехта він з’явився в кількох іпостасях — Шаува, ад’ютанта, Лаврентія. Епічний театр Брехта вимагає від актора дистанції, але Гоцуляк наповнює її живою плоттю: його герої не просто коментують події, а страждають і сумніваються по-людськи.
У шекспірівському «Отелло» він грає Кассіо — молодого, чесного офіцера, чия доля залежить від чужої ревнощів. Ця роль дозволяє показати, як чистота і довіра можуть стати вразливістю в жорстокому світі. Сучасні постановки, такі як «З цією виставою щось не так» чи «37 листівок», дають простір для іронії, абсурду та глибокої меланхолії. У «Романтиці» актор перевтілюється одразу в кілька образів: зека, дитини, монахині, хворого. Така багатоликість вимагає не лише технічної майстерності, а й внутрішньої гнучкості — вміння миттєво перемикатися між регістрами емоцій.
Вистава «Віддайте тіло» дозволяє йому досліджувати стосунки батька і сина — дві різні генерації, два погляди на життя, які зіштовхуються в одному просторі. Гоцуляк не грає «просто» — він створює мікросвіт, де кожен жест і пауза мають вагу. Для глядачів-початківців це урок: театр — це не тільки слова, а й те, що відбувається між ними.
Екранна кар’єра: від підліткової драми до воєнної реальності
Широка популярність прийшла з роллю Макса в серіалі «Перші ластівки» (2019) та його продовженні «Перші ластівки. Zалежні». Макс — персонаж, який живе на межі: між дитинством і дорослістю, між коханням і втратами, між мріями і жорстокою дійсністю. Гоцуляк зумів зробити його не карикатурним «проблемним підлітком», а живою людиною з болем, гумором і здатністю до глибоких почуттів. Саме ця автентичність зробила серіал близьким тисячам молодих глядачів.
У «Іграх дітей старшого віку» (2021) він зіграв Петю Лазуткіна — емоційного, поривчастого, щирого юнака. Критики та глядачі відзначали відсутність фальші: актор не «зображував» підлітка, а проживав його зсередини. Ролі в «18-річному олігарху» (Стас), «Трикутнику долі», «Полкані» та «Карпатському рейнджері» розширили його амплуа — від легкого гумору до драматичної напруги.
Особливе місце займає серіал «Служба 112» (прем’єра 8 грудня 2025 року на ICTV2). Гоцуляк грає Сашка Верещака — простого, чесного, трохи наївного чоловіка, який працює в системі, що щодня рятує життя під час війни. Зйомки проходили в реальних умовах: актор згадував, як у сусідню будівлю влучив дрон, і це був «суцільний шок». Проте команда продовжила працювати. Така чесність перед камерою народжується не з техніки, а з пережитого досвіду цілого покоління.
Особисте життя: кохання, що стало частиною творчості
У липні 2024 року Олег Гоцуляк зробив пропозицію акторці Дані Кузь під час весілля спільних друзів у Закарпатті. Вона відповіла «так». Згодом пара одружилася. Дана — акторка Національного драматичного театру імені Івана Франка та викладачка акторської майстерності. Їхній союз — це не просто романтична історія двох колег, а союз людей, які розуміють мову сцени і цінують творчу свободу один одного.
У добу, коли багато хто відкладає особисте заради виживання, ця історія нагадує: навіть під час війни серце здатне обирати любов і створювати нову сім’ю. Гоцуляк і Кузь не приховують щастя, але й не перетворюють його на шоу — їхня приватність виглядає природною і гідною.
Викладацьке покликання: передавати вогонь
Паралельно з роботою в театрі та кіно Олег Гоцуляк став куратором акторської програми для підлітків в Українській Кіношколі. Його підхід простий і глибокий одночасно: головне — живий процес, у якому дитина відчуває, що вона творить. Без цього жодна техніка не працює.
Він створює атмосферу свободи та довіри, де навіть наймолодші актори перестають боятися помилок і починають отримувати справжнє задоволення від гри. Підлітки вчаться розкриватися перед камерою, долати страх і довіряти партнеру. У воєнний час це особливо важливо: творчість стає способом опрацювати травму, знайти голос і відчути, що ти не один.
Для початківців його уроки — це запрошення не копіювати дорослих акторів, а шукати власну правду. Для просунутих — нагадування, що майстерність без щирості залишається порожньою формою.
Цікаві факти про Олега Гоцуляка
- У виставі «Романтика» актор одночасно втілює кілька абсолютно різних персонажів — від зека до монахині. Така багатоликість вимагає не тільки техніки, а й миттєвої емоційної перебудови.
- Пропозицію Дані Кузь він зробив на весіллі друзів у Закарпатті, заздалегідь все спланувавши. Момент зафіксували на відео, яке швидко розлетілося мережею.
- Закінчив університет у 2018 році й одразу отримав місце в одному з найцікавіших київських театрів — на лівому березі, де репертуар поєднує класику з сучасною драматургією.
- У серіалі «Служба 112» грає Сашка Верещака — персонажа, який уособлює простих людей, що щодня рятують життя під час війни. Зйомки відбувалися в реальних умовах тривог і обстрілів.
- Разом із дружиною Даною Гоцуляк (Кузь) викладає підліткам акторську майстерність в Українській Кіношколі, наголошуючи на довірі та радості творчості, а не лише на техніці.
- Активно веде Instagram (@oleg_gotsuliak), де ділиться не тільки робочими моментами, а й особистим життям — без зайвого пафосу, з теплотою і гумором.
- Народився в Києві, виріс у місті, яке саме формує його як актора, — з його контрастами, енергією та незламністю.
Олег Гоцуляк продовжує зніматися, грати в театрі та навчати нове покоління. Його шлях показує, що справжній актор — це не професія на кілька годин, а спосіб бути присутнім у світі: чути його біль, сміятися над його абсурдом і зберігати надію навіть тоді, коли дрони летять над містом.
Слідкувати за його роботою можна на сторінці театру, в нових серіалах на ICTV2 та в соціальних мережах. Кожна нова роль — це чергова сторінка історії молодого українського мистецтва, яке не зламалося, а навпаки, стало глибшим і чеснішим.
About the Author
