Вітольд Павлович Фокін — постать, яка стояла біля витоків сучасної української державності. Він став останнім головою Ради міністрів Української РСР і першим прем’єр-міністром незалежної України. Народився 25 жовтня 1932 року, помер 20 березня 2025-го у віці 92 років у Києві.
Його ім’я тісно пов’язане з перехідним періодом 1990–1992 років: від радянської планової економіки до спроб будувати ринок, від Біловезьких угод до гіперінфляції і купонів. Оцінки його роботи залишаються суперечливими — від визнання ролі в мирному виході з СРСР до критики за повільні реформи.
Вітольд Фокін — гірничий інженер за освітою, голова Держплану УРСР, перший прем’єр-міністр незалежної України (1991–1992), один із підписантів Біловезьких угод. Помер 20 березня 2025 року.
Ранні роки і шлях гірничого інженера
Вітольд Фокін народився в селі Новомиколаївка (тоді Дніпропетровська область, нині Запорізька) у родині вчителів. Після школи вступив до Дніпропетровського гірничого інституту і в 1954 році закінчив його за спеціальністю «розробка родовищ корисних копалин».
Молодого інженера направили на шахти Луганщини. Він працював помічником начальника і начальником дільниці, головним інженером, начальником шахтоуправління. Кар’єра розвивалася класичним для радянської системи шляхом: від виробництва до керівних посад у комбінатах «Донбасантрацит», «Первомайськвугілля», «Ворошиловградвугілля» і «Свердловантрацит».
Донбас сформував його як управлінця. Пізніше Фокін не раз говорив, що саме шахтарське середовище навчило його відповідальності і колективної роботи. У 1970 році він захистив кандидатську дисертацію і став кандидатом технічних наук.
Підйом у радянській системі: Держплан і влада
У 1971 році Фокіна перевели до Києва — у Держплан УРСР. Тут він швидко піднявся: начальник відділу, заступник голови, а з 1987 року — голова Держплану. Паралельно був заступником голови Ради міністрів УРСР.
Держплан у ті роки був ключовим органом, який визначав економічне життя республіки. Фокін відповідав за планування в умовах уже відчутної кризи радянської системи. Він став депутатом Верховної Ради УРСР і СРСР, входив до керівних органів Компартії.
Цей досвід зробив його одним із найосвіченіших у питаннях економіки радянських управлінців України на момент розпаду Союзу.
Прем’єрство 1990–1992: на зламі епох
Восени 1990 року після відставки Віталія Масола Фокін став виконувачем обов’язків, а потім і головою Ради міністрів УРСР. У квітні 1991-го посаду перейменували на прем’єр-міністра. Після проголошення незалежності 24 серпня 1991 року він зберіг крісло і став першим прем’єром незалежної України.
Період його урядування припав на найскладніший час. Економіка сипалася, старі зв’язки з союзними республіками руйнувалися, потрібно було терміново створювати власну фінансову систему. Саме за Фокіна в обіг ввели купони — фактично першу тимчасову валюту незалежної України.
Критики звинувачували уряд у повільності реформ і надмірних дотаціях неефективним підприємствам. Гіперінфляція 1992 року сягнула понад 1000 %. Прихильники наголошували, що в умовах хаосу і відсутності досвіду ринкового управління різкі кроки могли призвести до ще більшого колапсу.
1 жовтня 1992 року Фокін пішов у відставку. Його змінив Валентин Симоненко (в. о.), а згодом Леонід Кучма.
Біловезькі угоди і кінець СРСР
Однією з найважливіших сторінок біографії Фокіна стала участь у Біловезьких угодах 8 грудня 1991 року. Разом із Леонідом Кравчуком і представниками Росії та Білорусі він підписав документ, який юридично оформив припинення існування СРСР і створення СНД.
Фокін був одним із останніх живих підписантів цих угод. Цей факт робить його постать особливою в історії не лише України, а й усього пострадянського простору.
Угода відкрила шлях до міжнародного визнання незалежності, але водночас поставила перед урядом нові складні завдання — від розподілу активів СРСР до створення власних інституцій.
Після прем’єрства: тиша і повернення в політику
Після відставки Фокін відійшов від активної політики. Працював у наукових установах, залишався народним депутатом першого скликання до 1994 року. Отримував державні нагороди, зокрема орден князя Ярослава Мудрого.
У 2020 році його несподівано повернули в публічний простір. Президент Володимир Зеленський призначив Фокіна першим заступником голови української делегації в Тристоронній контактній групі з врегулювання на Донбасі. Призначення викликало різку реакцію.
Невдовзі Фокін зробив низку заяв, у яких фактично ставив під сумнів російську агресію, говорив про «повстанців» замість сепаратистів і виправдовував анексію Криму. Після цього його швидко вивели зі складу делегації. Скандал закріпив за ним репутацію людини з проросійськими поглядами в очах значної частини суспільства.
У березні 2022 року російська ракета влучила в його київський будинок. Сам Фокін у той момент був відсутній і не постраждав.
Смерть і історична оцінка
Вітольд Фокін помер 20 березня 2025 року в Києві. Йому було 92 роки. Поховали його 23 березня на Байковому кладовищі поруч із дружиною Тамілою, яка пішла з життя у 2023-му. У подружжя було двоє дітей.
Історики оцінюють його роль стримано. З одного боку — людина, яка забезпечила відносно мирний перехід влади і підписала ключові документи розпаду СРСР. З іншого — прем’єр, який не зміг (або не захотів) провести швидкі ринкові реформи в момент, коли вікно можливостей було відкрите.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли молодше покоління знає Фокіна переважно через скандал 2020 року, а старше — через купони і перші роки незалежності. Повна картина вимагає обох цих шарів.
| Період | Посада / подія | Значення |
|---|---|---|
| 1954–1971 | Робота на шахтах Донбасу | Формування як управлінця |
| 1971–1990 | Держплан УРСР | Економічний досвід |
| 1990–1992 | Прем’єр-міністр | Перший уряд незалежної України |
| Грудень 1991 | Біловезькі угоди | Юридичний кінець СРСР |
| 2020 | ТКГ і скандал | Публічна криза репутації |
| 2025 | Смерть | Завершення епохи |
Дані зібрані на основі матеріалів Вікіпедії, енциклопедій та офіційних повідомлень.
Поширені міфи про Вітольда Фокіна
- «Він був лише технічним прем’єром». Насправді він мав великий досвід економічного управління і брав участь у ключових рішеннях.
- «Усі проблеми 1990-х — через Фокіна». Гіперінфляція і розрив економічних зв’язків були наслідком розпаду СРСР загалом, а не лише дій одного уряду.
- «Він завжди був проросійським». У 1991 році він підписав документи, які юридично знищили СРСР. Пізніші заяви 2020 року справді викликали гостру критику.
- «Після 1992-го він зник». Фокін залишався публічною особою, хоча й не на перших ролях.
Чек-лист ключових фактів
- Дата народження: 25 жовтня 1932
- Дата смерті: 20 березня 2025
- Освіта: Дніпропетровський гірничий інститут
- Головна посада: перший прем’єр-міністр України
- Ключова подія: підписання Біловезьких угод
- Місце поховання: Байкове кладовище, Київ
Часті питання
Хто такий Вітольд Фокін?
Перший прем’єр-міністр незалежної України, який очолював уряд у 1991–1992 роках.
Коли і де він народився?
25 жовтня 1932 року в селі Новомиколаївка (нині Запорізька область).
Чому його вважають важливим для історії?
Він стояв на чолі уряду в момент проголошення незалежності і підписав Біловезькі угоди про розпад СРСР.
Які скандали пов’язані з його ім’ям?
Найгучніший — заяви 2020 року щодо Криму і Донбасу, після яких його відсторонили від переговорів.
Коли помер Вітольд Фокін?
20 березня 2025 року в Києві у віці 92 років.
Вітольд Фокін залишається фігурою перехідної епохи. Його біографія — це історія людини, яка формувалася в радянській системі, а потім опинилася на чолі держави, що тільки народжувалася. Оцінки його спадщини ще довго будуть різними, але місце в історії України вже закріплене.
About the Author
