У селі Нові Безрадичі на Київщині, за кілька десятків кілометрів від столиці, Віктор Ющенко живе вже багато років. Тут, на просторій садибі з триповерховим будинком, садом, фермою, великими пасіками та ставком, колишній президент України знайшов місце, де шум минулих битв стихає, а натомість чути гудіння бджіл і шелест старовинних вишиванок у колекції. У 2026 році, коли йому виповнилося 72, він не зник з поля зору — просто обрав інший ритм: фізичну працю на землі, розвиток музейного комплексу «Код Нації» та зрідка — спокійні коментарі про те, що відбувається з країною.
Його поява на київському ринку в лютому 2026 року, де він обирав мандарини й спілкувався з людьми, нагадала багатьом: екс-президент залишається частиною повсякденного життя. Не в кабінетах і не на трибунах, а серед тих, хто колись скандував його ім’я на Майдані. Сьогодні Віктор Андрійович зосередився на іншому — на збереженні того, що робить українців українцями.
Від сільської школи до символу Помаранчевої революції
Народився Віктор Ющенко 23 лютого 1954 року в селі Хоружівка на Сумщині в родині вчителів. Батько пройшов Другу світову, побував у полоні в Освенцимі, мати викладала українську мову та літературу. Просте сільське дитинство сформувало людину, яка пізніше зуміла поєднати економічну освіту (Тернопільський фінансово-економічний інститут) з глибоким відчуттям національної гідності.
Шлях до президентства проліг через Національний банк, прем’єрство та наймасштабніший протест в історії незалежної України — Помаранчеву революцію. У 2004 році, під час виборчої кампанії, його отруїли діоксином. Обличчя назавжди змінилося, здоров’я підірвалося, лікування в Австрії мало не коштувало життя. Але саме ця трагедія зробила його живим символом опору. Люди бачили не тільки спотворені риси, а й незламність. Інавгурація 23 січня 2005 року стала моментом надії для мільйонів.
Після 2010 року, коли він програв наступні вибори, Ющенко відійшов від активної партійної політики. Інститут «Стратегічні ініціативи», співголова Ради «Мистецького арсеналу», громадські проєкти — усе це було, але без колишньої гучності. Війна 2022 року лише посилила його внутрішню зосередженість на культурному фронті.
Нові Безрадичі: міні-село, де дихає українська душа
Садиба в Нових Безрадичах — це не просто дача. Це ціле міні-село, яке Ющенко облаштовував понад двадцять років. Ще до президентства він придбав тут землю — за деякими спогадами, навіть обміняв перші сім соток на мішки зерна. Сьогодні на території — просторий будинок, сад, ферма, столярна майстерня, ставок і, звісно, пасіки. Бджільництво стало справжньою пристрастю: великі вулики, власний мед, турбота про комах, які для нього — частина живого зв’язку з природою та традиціями.
Донька Віталіна не раз публікувала відео, на яких батько особисто косить траву, розчищає територію, допомагає з благоустроєм. У 72 роки екс-президент не сидить у кріслі — він працює руками. Це не показуха. Це спосіб жити в гармонії з тим, що сам створив.
У 2025 році будинок іноді здавали в оренду як «резиденцію президента», описуючи чотири поверхи, спортивний зал, капличку та водоспад на території. Але для самого Ющенка це не просто нерухомість. Це простір, де він може бути собою — без камер і протоколу.
«Код Нації»: музей, який збирає українську ідентичність
Неподалік будинку розгортається головний проєкт останніх років — музейний комплекс «Код Нації». Ющенко опікується ним особисто, залучає доньку, збирає експонати десятиліттями. Це не просто виставка вишиванок чи старовинних речей. Це спроба «прочитати» українців — показати, хто ми є і що дали світові. Тут планують реконструкцію хати за малюнками Тараса Шевченка, експонують артефакти, які розповідають про витоки та випробування нації.
У 2023 році саме в «Коді Нації» Ющенко допомагав автору Олексію Пергаменщику створювати макет тризуба, який потім замінив радянський герб на монументі «Батьківщина-мати» в Києві. Цей жест — символічний. Людина, яка пережила отруєння і політичні бурі, власноруч бере участь у поверненні національного символу на головну скульптуру країни.
Комплекс уже живе. У серпні 2025 року тут провели благодійний фестиваль патріотичної кави, кошти від якого пішли на реабілітацію поранених захисників. Ющенко підтримав ідею. Для нього культура і допомога армії — не окремі речі, а частини одного цілого.
«Код Нації» — це не чергова виставка. Це жива пам’ять, яку Ющенко збирає для тих, хто прийде після нас. Спадщина існує лише там, де є спадкоємці.
Родина: тиха опора в часи випробувань
Друга дружина Катерина (Чумаченко) — американка українського походження, яка стала громадянкою України. Вона завжди була поруч: і в найважчі дні отруєння, і в роки президентства, і зараз, у сільській тиші. Діти від двох шлюбів — Віталіна, Андрій, Тарас, Софія, Христина — вже дорослі. Є онуки. Нещодавно Ющенко з 21-річним сином Тарасом відвідав університет культури і мистецтв — фото розлетілося мережею, і багато хто побачив у цьому не просто родинний момент, а передачу естафети.
Родина залишалася в Україні з перших днів повномасштабного вторгнення. Ніяких еміграцій. Це теж частина коду, який Ющенко захищає.
Здоров’я, зовнішність і внутрішня незламність
Наслідки діоксинового отруєння 2004 року досі помітні: характерна пігментація та зміни на обличчі. Тоді, в Австрії, лікарі боролися за його життя. Сьогодні, у 72, він виглядає старшим за свій вік, але рухається впевнено, працює фізично, дає інтерв’ю. Зовнішність стала частиною історії — нагадуванням про ціну, яку заплатила людина за право бути собою і вести країну за собою.
Ті, хто бачив його на ринку чи на фестивалі в «Коді Нації», відзначають: погляд залишився ясним, а голос — спокійним і впевненим.
Погляди на війну та Росію: слова людини, яка бачила багато
У інтерв’ю останніх років Ющенко не уникає гострих тем. Він переконаний: проблема Росії не лише в Путіні, а й у самому суспільстві країни-агресора. «Путін робить велике добре діло», — іронічно зауважив він одного разу, маючи на увазі, що своїми діями прискорює розвал і економічну прірву для Росії. В інших виступах підкреслював: навіть повне звільнення українських територій не дасть гарантій безпеки, доки в Москві існує режим, здатний на нову агресію.
Він підтримує чинну владу в її рішучості не йти на територіальні поступки. Для Ющенка це не просто політика — це продовження тієї самої боротьби за ідентичність, якій він присвятив музей.
«Ми є свідками останніх років, які доживає Росія», — сказав він у 2025-му. Слова людини, яка вміє дивитися далеко вперед, бо добре пам’ятає минуле.
Цікаві факти про Віктора Ющенка сьогодні
- У 72 роки особисто косить траву та облаштовує територію власного музею «Код Нації» разом з донькою Віталіною.
- Колекціонує старовинні вишиванки та рушники вже понад 40 років — багато експонатів для музею з його особистого зібрання.
- Має великі пасіки і вважає бджільництво не просто хобі, а способом зберегти зв’язок з українською землею та традиціями.
- У 2023 році допомагав створювати макет тризуба, який замінив радянський герб на «Батьківщині-матері» в Києві.
- У 2025 році його садибу в Нових Безрадичах виставляли на оренду як «резиденцію президента» — з описом чотириповерхового будинку на гектарах лісу.
- Разом зі співачкою Оксаною Білозір є хрещеними батьками доньок-близнючок Петра та Марини Порошенків.
- Нещодавно його помітили на звичайному ринку в Києві, де він спокійно купував фрукти і спілкувався з людьми.
- У серпні 2025 року на території «Коду Нації» пройшов благодійний фестиваль кави, зібрані кошти пішли на реабілітацію поранених військових.
Віктор Ющенко не дає щоденних брифінгів і не знімається в ток-шоу. Натомість він будує — буквально і figuratively. Кожна вишита сорочка в музеї, кожен вулик на пасіці, кожен камінь, покладений у фундамент «Коду Нації», — це його відповідь на питання, що робити після великої політики. Зберігати. Передавати. Жити так, щоб нащадки не забули, звідки вони родом.
У тиші Нових Безрадичів, далеко від телевізійних камер, продовжується історія людини, яка колись об’єднала країну навколо ідеї гідності. Сьогодні ця ідея втілюється не в гаслах, а в конкретних речах: у тризубі на головному монументі, у фестивальному диму над музейним комплексом, у спокійному погляді людини, яка купує мандарини на ринку, як усі. І в цьому — найглибша відповідь на питання «Ющенко де зараз».
About the Author
